6 жовтня 2023 року відбулося чергове засідання Пленуму Верховного Суду, на якому судді ВС, розглянувши пропозицію Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка, за результатами таємного голосування обрали суддю ВС у Касаційному господарському суді Олександра Мамалуя заступником Голови ВС строком на чотири роки.
Також із метою забезпечення ефективної діяльності та стратегічного розвитку Верховного Суду Пленум ВС, заслухавши й обговоривши доповідь секретаря Пленуму ВС Дмитра Луспеника, постановив утворити робочі групи щодо:
1) стратегії забезпечення єдності судової практики;
2) стандартів структури судового рішення;
3) комунікаційної стратегії та прозорості діяльності суду;
4) антикорупційної програми;
5) основних принципів судового менеджменту (ефективного управління діяльністю ВС).
Ще одне важливе питання, яке було на порядку денному, – затвердження висновку щодо двох законопроєктів, які стосуються вдосконалення діяльності Великої Палати ВС. Згідно з пояснювальними записками мета проєктів законів України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Великої Палати Верховного Суду» від 23 серпня 2023 року № 9643 та «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо удосконалення діяльності Великої Палати Верховного Суду» від 7 вересня 2023 року № 9643-1 – оптимізація складу ВП ВС, її функціональної спроможності.
Доповідач із цього питання – Голова ВС Станіслав Кравченко – насамперед зазначив, що Пленум ВС загалом поділяє необхідність законодавчого вдосконалення окремих аспектів функціонування Великої Палати Верховного Суду. Проте Пленум ВС вважає за доцільне висловити певні застереження щодо законопроєктів № 9643 і № 9643-1.
Зокрема, як зазначено у висновку, Пленум Верховного Суду підтримує законодавчу пропозицію щодо зменшення кількісного складу ВП ВС. Однак оскільки законопроєкти передбачають таке зменшення з 21 до 14 суддів, Пленум ВС вказав, що усталеним є підхід, згідно з яким до складу будь-якої судової колегії має входити непарна кількість суддів. Це унеможливлює випадки, коли те чи інше рішення не може бути ухвалене через неможливість визначення більшості голосів суддів, які входять до складу колегії. Тож Пленум ВС вважає, що законодавство має визначати непарну кількість суддів, які входять до складу ВП ВС, а саме – 13 суддів. «Реалізація такого підходу дасть можливість зберегти ідею обрання Секретаря ВП ВС Пленумом Верховного Суду, забезпечити непарну кількість суддів у складі ВП ВС (13), а також усунути проблему юрисдикційного дисбалансу, яка може виникнути в разі запровадження підходу, пропонованого в законопроєктах», – зауважив очільник ВС.
Щодо делегування Пленуму ВС повноважень з обрання Секретаря ВП ВС у висновку зауважено, що в контексті цієї зміни ст. 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» необхідно доповнити положенням про те, що в разі відсутності Секретаря ВП ВС його повноваження здійснює суддя ВП ВС, який має найбільший стаж роботи на посаді судді.
Стосовно положення законопроєктів, згідно з яким справи, у яких ВП ВС є судом апеляційної інстанції, розподіляються на всіх суддів цієї палати незалежно від спеціалізації суддів та судової юрисдикції, Пленум Верховного Суду зазначив, що вирішення таких питань доцільно делегувати саме Пленуму ВС, а не передбачати в законодавстві.
У законопроєкті № 9643, серед іншого, запропоновано визначити лише дві підстави для передачі справ на розгляд ВП ВС: наявність неоднакової практики касаційних судів і потреба у вирішенні питання юрисдикційності спору. Станіслав Кравченко, зокрема, наголосив, що нинішні проблеми судової практики зумовлюють ширший перелік таких підстав. До того ж, на думку Пленуму ВС, у частині підстав передачі справ на розгляд ВП ВС законодавство потребує запровадження дефініції терміна «виключна правова проблема».
Щодо продовження здійснення суддями ВП ВС правосуддя у відповідному касаційному суді (законопроєкт № 9643) Пленум ВС у своєму висновку застеріг, що реалізація такого підходу унеможливить належне здійснення правосуддя суддями Великої Палати ВС як у складі ВП ВС, так і у складі касаційних судів. Оскільки у Верховному Суді розгляд судових справ здійснюється колегіально, то за умови імплементації передбаченого законопроєктом № 9643 підходу графіки розгляду судових справ необхідно буде узгоджувати не лише із суддями, які входять до колегій касаційного суду, а й із суддями з інших касаційних судів. Це неминуче призведе до дестабілізації розгляду судових справ.
Пленум ВС у висновку зазначив і про те, що підтримує ініціативу щодо повноважень зборів суддів касаційних судів відкликати суддів ВП ВС, але для такого відкликання необхідно передбачити додаткові гарантії для суддів ВП ВС.
Тож, заслухавши доповідь Голови Верховного Суду, Пленум ВС запропонував Верховній Раді України відхилити законопроєкт № 9643, а законопроєкт № 9643-1 – доопрацювати з урахуванням міркувань, викладених у висновку.
Окрім цього, на засіданні було внесено зміни та доповнення до Регламенту Пленуму ВС стосовно надання висновків щодо проєктів законодавчих актів і розгляду конституційних подань, а також затверджено бюджетний запит Верховного Суду на 2024 рік.
