Соціальні гарантії військовослужбовців і внутрішньо переміщених осіб, захист прав дітей, відновлення втрачених судових проваджень, трудові спори та реалізація права на судовий захист в умовах воєнного стану – питання, які набули особливої актуальності через повномасштабну війну й потребують ефективних правових механізмів вирішення.
Саме про ці виклики йшлося на VII Судовому форумі «Роль суду у захисті прав і свобод під час війни: практичний аспект», який відбувся 22 жовтня 2026 року в Києві за сприяння Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні. Учасники обговорили актуальну судову практику, процесуальні механізми захисту прав людини та застосування міжнародних правових стандартів.
Вітаючи учасників форуму, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін наголосив, що війна загострила правові проблеми, від вирішення яких безпосередньо залежать долі людей. Особливого значення набули спори щодо соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, рішень і дій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, надання статусу учасника бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги.
Ігор Дашутін звернув увагу на важливість належного застосування Закону України «Про адміністративну процедуру», єдність судової практики та професійного діалогу між судами різних інстанцій і юрисдикцій. Людина повинна мати змогу розраховувати на передбачуване застосування права незалежно від місця звернення до суду.
Голова КАС ВС подякував суддям і працівникам апаратів судів із прифронтових і постраждалих від війни регіонів, які продовжують забезпечувати доступ до правосуддя попри постійну небезпеку, пошкодження приміщень судів і нестачу кадрів.
Одним із процесуальних викликів, що набули особливого значення під час війни, стало відновлення втрачених судових проваджень. Суддя ВС у Касаційному цивільному суді Наталія Сакара пояснила, як цей механізм забезпечує можливість перегляду судових рішень, їх виконання та вчинення інших процесуальних дій. Вона також розглянула судову практику щодо захисту права власності на нерухомість на деокупованих територіях, зокрема у випадках знищення майна і втрати правовстановлюючих документів.
Про відповідні підходи Верховного Суду та ЄСПЛ – у презентації судді: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Vidnovl_vtrach_syd_provadzh.pdf.
Питанням захисту споживачів у кредитних правовідносинах присвятив виступ суддя ВС у КЦС Василь Крат. Він зосередився на проблемі лихварських процентів, порівняв підходи іноземних правопорядків і проаналізував постанову об’єднаної палати КЦС ВС від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23. Ключовим акцентом стало застосування законодавчих обмежень процентних ставок до кредитних договорів, укладених у різний час, і тлумачення нечітких умов договору на користь споживача.
Детальний аналіз наведено у презентації доповідача – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Luhvarski_procentu.pdf.
Іншу категорію спорів, безпосередньо пов’язаних із наслідками війни, висвітлив суддя ВС у КЦС Євген Петров. Він розповів про встановлення факту смерті та оголошення особи померлою за особливих обставин, акцентувавши, що ці правові інститути мають різні підстави й вимагають різного підходу до доказування. У першому випадку необхідно підтвердити факт загибелі, у другому – оцінити обставини, які дають підстави припускати смерть людини.
Євген Петров повідомив про намір колегії суддів КЦС ВС передати на розгляд об’єднаної палати справу для узгодження підходів до встановлення факту загибелі військовослужбовця, тіло якого не було евакуйоване. Суддя підкреслив необхідність ретельного дослідження всієї сукупності доказів і звернув увагу на особливості обчислення строків для оголошення особи померлою та вплив відповідних рішень на спадкові правовідносини.
Продовжуючи тему захисту прав людини в умовах війни, суддя ВС у КЦС Ірина Литвиненко зосередилася на сімейних спорах за участю дітей. Вона зауважила, що найкращі інтереси дитини мають бути визначальним критерієм, а право дитини бути почутою – належно забезпеченим незалежно від її віку. При цьому сам факт воєнних дій в Україні не є достатньою підставою для відмови в поверненні дитини з-за кордону: кожна справа потребує індивідуальної оцінки.
Ірина Литвиненко також порушила питання про визначення місця проживання дитини, підтримання її зв’язку з обома батьками, врахування обставин домашнього насильства й можливостей медіації. Вона наголосила на необхідності не допускати зловживань процесуальними правами у спорах, що стосуються дітей.
Ширший огляд відповідної судової практики представлено у презентації доповідачки – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Sim_sporu_prakt_VS.pdf.
Міжнародний аспект захисту дітей висвітлила суддя ВС у КЦС, контактний суддя від України у Гаазькій мережі суддівської взаємодопомоги (IHNJ) Юлія Черняк. Під час виступу вона зупинилася на застосуванні Гаазької конвенції про батьківську відповідальність 1996 року, зокрема на правових позиціях Верховного Суду щодо міжнародної підсудності та визнання заходів захисту дітей.
Питання реалізації прав внутрішньо переміщених осіб постали й у контексті трудових відносин. Суддя ВС у КЦС Владислав Шипович окреслив основні напрями розвитку відповідної судової практики: добросовісність сторін, баланс законних інтересів працівника й роботодавця та заборона дискримінації. Він розглянув вплив змін трудового законодавства під час війни на судову практику, а також поінформував про рішення Конституційного Суду України і ЄСПЛ, які вплинули на правозастосування у цій категорії справ. Доповідач зазначив, що працівники, які є внутрішньо переміщеними особами, насамперед потребують рівного ставлення та захисту від дискримінації, а не особливих переваг у трудових відносинах.
Питання допустимих меж обмеження соціальних прав у воєнний час порушив суддя ВС у КАС Володимир Кравчук. Він звернув увагу на суперечність між необхідністю забезпечувати гарантовані державою соціальні права та обмеженими бюджетними ресурсами, зокрема на тлі зростання заборгованості за судовими рішеннями в пенсійних спорах.
На переконання доповідача, під час перегляду соціальних гарантій необхідно враховувати їхню правову природу й значення для забезпечення життя та гідності людини. Зіставивши підходи Конституційного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та ЄСПЛ, Володимир Кравчук наголосив на потребі знайти узгоджений підхід, який поєднуватиме принципи правової та соціальної держави, посилений захист окремих категорій громадян і вимоги пропорційності.
Конкретні питання соціального захисту внутрішньо переміщених осіб розглянула суддя ВС у КАС Наталія Коваленко. Вона зосередилася на визначенні статусу ВПО, призначенні та продовженні соціальних виплат, майнових критеріях отримання допомоги й реалізації пенсійних прав. Доповідачка нагадала, що статус ВПО має індивідуальний характер, а підзаконні акти не можуть звужувати гарантоване законом право на вже нараховану пенсію. Загальний принцип, про який вона розповіла, полягає в тому, що факт вимушеного переміщення не може бути підставою для менш сприятливих умов реалізації соціальних прав. Відповідні правові позиції систематизовано в презентації судді.
Презентація Наталії Коваленко: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Soc_zahust_VPO.pdf.
Про гарантії судового захисту у спорах за участю територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розповів суддя ВС у КАС Андрій Жук. Він наголосив, що воєнний стан не скасовує вимог законності, обґрунтованості та пропорційності рішень суб’єктів владних повноважень і не звужує повноважень суду щодо їх перевірки.
Андрій Жук розглянув судову практику щодо оформлення відстрочки від призову, відмежування її від підстав звільнення з військової служби й типових процесуальних помилок під час оскарження рішень і дій уповноважених органів. Він зауважив, що ефективний захист залежить від правильного визначення предмета спору, належного відповідача та обраного способу захисту.
Детальні висновки та приклади судових рішень наведено в презентації доповідача – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Sporu_ychast_TCK_.pdf.
Учасники форуму звернули увагу також на європейські стандарти захисту прав людини. Керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли наголосив, що навіть під час війни Україна має залишатися частиною загальноєвропейського правового простору, а належне застосування практики ЄСПЛ важливе і для розвитку національного правозастосування, і для євроінтеграції.
Доповідач представив актуальні рішення ЄСПЛ щодо компенсації за неналежні умови тримання під вартою, конфіскації спільного майна подружжя, врахування давніх правопорушень під час доступу до публічних посад, оцінки ДНК-доказів і захисту персональних даних. Ці питання він розглянув, зокрема, на прикладі справ Zakutniy and Others v. Ukraine, Sylvie Vallée v. France, Manjani v. Albania, Abrahamyan v. Armenia та Grande Oriente d’Italia v. Italy.
Зміст відповідних правових позицій докладніше викладено у презентації Расіма Бабанли – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Akt_prakt_ESPL_cuv_aspekt.pdf.
Довідково. VII Судовий форум організовано за фінансової підтримки уряду Данії та сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Думки, зауваження, висновки або рекомендації, озвучені під час заходу, належать авторам / спікерам і не обов’язково відображають погляди ПРООН, ООН, уряду Данії та/або інших міжнародних партнерів.
