Районний суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, задовольнив клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача.
Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу на зазначену ухвалу відповідачеві, мотивувавши це тим, що ухвала суду першої інстанції не належить до визначеного ч. 1 ст. 353 ЦПК України переліку ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду, а тому апеляційну скаргу слід повернути на підставі п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував ухвалу апеляційного суду і направив справу на розгляд до суду апеляційної інстанції, навівши таке правове обґрунтування.
Апеляційний суд належним чином не перевірив змісту положень ст. 353 ЦПК України, п. 28 ч. 1 якої передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво), а тому дійшов помилкового висновку щодо повернення апеляційної скарги заявникові, у зв’язку з чим не дотримався вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, суд апеляційної інстанції послався на те, що оскаржена ухвала про залучення до участі у справі правонаступника позивача не є окремим письмовим документом та занесена до протоколу судового засідання.
Проте апеляційний суд не звернув уваги на те, що відповідно до частин 4, 5 та 8 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Постановлення судом першої інстанції ухвали про заміну сторони правонаступником без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, не змінює вимоги п. 28 ч. 1 ст. 353 ЦПК України про те, що такий вид ухвал підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду та не може бути перешкодою в реалізації однієї з основних засад судочинства – забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції щодо допустимості оскарження в апеляційному порядку лише судових рішень, оформлених окремим документом, тоді як оскаржена ухвала про заміну сторони у справі є протокольною, оскільки положення частин 4, 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого суду в залежність від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал.
Постанова Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 756/12128/15-ц (провадження № 61-4486св19) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/92173350.
