Колегія суддів Восьмого ААС завершила апеляційний перегляд адміністративної справи №1.380.2019.006194 та погодилась із висновками суду першої інстанції щодо правомірності затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів на вул. Пластовій, 13 у місті Львові.

Короткий виклад обставин справи

Позивач, мешканець міста Львова, у 2019 році оскаржив до суду рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 07 грудня 2018 року №1343, яким було затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва на будівництво механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів на вул. Пластовій, 13, одному з міських комунальних підприємств. На переконання позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення було допущено низку порушень, які проявляються, зокрема, у недотриманні процедур проведення стратегічної екологічної оцінки, громадського обговорення та консультацій, а також не взято до уваги невідповідність документів вимогам законодавства у сфері містобудування та нормам ДБН Б.2.2.-12:2019.

Позивач намагався довести у судах першої та апеляційної інстанцій, що будівництво цього об’єкту за визначеною адресою створює загрозу життю і здоров’ю мешканців мікрорайону та в цілому міста Львова, а тому просив визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення.

09 жовтня 2020 року Львівський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову, оскільки дійшов висновку про відсутність підстав для визнання рішення відповідача протиправним чи прийнятим з порушеннями чинного законодавства України.

Висновки апеляційного суду

Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу позивача без задоволення, наголосив, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження відповідають вимогам законодавства України, у тому числі, містобудівній документації на місцевому рівні (генеральному плану та плану зонування території міста Львова). Також колегія суддів наголосила на тому, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки лише створюють передумови (вихідні дані) для створення проектної документації, а отже на етапі їх затвердження ще не може існувати порушень конкретних норм ДБН, санітарних та інших норм. На переконання суду апеляційної інстанції, про відповідні порушення норм ДБН Б.2.2.-12:2019, на які вказує позивач, може йтися лише на стадії розробки та погодження проектної документації.

Постанова від 04 березня 2021 року у справі №1.380.2019.006194 доступна для ознайомлення у ЄДРСР.