«У суддів адміністративних судів є фактично один календарний рік для того, щоб предметно опрацювати та осмислити Закон України “Про адміністративну процедуру”, який набере чинності 15 грудня 2023 року», – сказав голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович у вітальному слові на семінарі для суддів адміністративних судів щодо новел цього Закону. Захід відбувся 21 листопада 2022 року в Сьомому апеляційному адміністративному суді у Вінниці.
Михайло Смокович пояснив, що інститут адміністративної процедури є новим для України, але не для світу. Юридична й суспільна цінність Закону України «Про адміністративну процедуру» очевидна, оскільки законодавець визначив уніфікований алгоритм дій для чиновника, який зобов’язаний не лише зосереджуватися на клопотанні, зверненому до нього, а й допомогти особі захистити її права у сфері публічно-правових відносин. Окрім того, законодавець унеможливив свавілля та бездіяльність у цій сфері. «Відтепер посадова особа органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування не може виправдовувати власне свавілля, свою бездіяльність у допомозі особі вирішити певний публічно-правовий спір, посилаючись на ч. 2 ст. 19 Конституції України й мотивуючи тим, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Нині є Закон, який встановлює порядок адміністративної процедури для кожного представника влади», – зауважив очільник КАС ВС.
Керівник проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська акцентувала, що Україна залишалася єдиною країною на європейському просторі, яка не мала такого закону про адміністративну процедуру. Європейський Союз, надаючи Україні статус кандидата, підтвердив, що Україна відповідає Копенгагенським критеріям членства в контексті забезпечення права на належне урядування і гарантій прав людини щодо відносин органів державної влади, місцевого самоврядування із громадянином. Це свідчить, що Україна стала на один щабель з іншими європейськими країнами в аспекті наявності загальної адміністративної процедури.
Суддя Федерального адміністративного суду Німеччини Мартін Штайнкюлер указав, що в Німеччині адміністративно-процесуальний кодекс набрав чинності в 1977 році. До того розвивалася судова практика, в якій формувалися загальні принципи адміністративної процедури. Тож законодавець насправді не створив щось нове. Він натомість керувався напрацюваннями в судовій практиці й затвердив ті формати роботи та положення, які вже були вироблені в адміністративних судах, а органи влади зараз дотримуються регламенту і принципу тлумачення.
Суддя зазначив, що громадяни – не суб’єкти, а власники права, яке мусить захищати держава. Адміністративно-процесуальне законодавство сприяє прозорості, сталості й дає змогу краще дотримуватися чіткості та послідовності під час виконання процедур.
Про деякі моменти, які стосуються австрійського процесуального закону щодо адміністративної процедури, розповіла суддя Адміністративного суду Відня, експерт проєкту ЄС «Право-Justice» Едіт Целлер. Вона, зокрема, поінформувала, що загалом адміністративні суди Австрії працюють за принципами, схожими до принципів роботи німецьких колег: виправляють помилки, яких припустився адміністративний орган влади. Суд може або замінити рішення адміністративного органу, або дійти висновку, що цей орган ухвалив правильне рішення. Спікерка також звернула увагу, що, як і в Німеччині, в Австрії технічні та процесуальні помилки не означають автоматичне анулювання чи втрату чинності адміністративного акта.
Суддя КАС ВС Олеся Радишевська розповіла про підготовку майбутніх юристів у закладах вищої освіти. Із 2016 року блок, що стосується адміністративної процедури, обов’язковий до вивчення. Для уніфікації всіх навчальних програм з адміністративного права саме ця тематика включена в ЗНО. Тож є сподівання, що для молодого покоління юристів не буде новиною, що таке адміністративна процедура, принципи належного врядування чи позитивне право на належну адміністрацію.
Щодо ухвалення Закону України «Про адміністративну процедуру» доповідачка наголосила, що українська правова система потребувала цього тому, що наша держава є країною континентальної правової системи з особливостями пострадянського періоду. Майже всі такі країни прагнуть кодифікації. У тому числі, кодифікації публічних галузей права. Отже, той факт, що маємо єдиний кодифікований акт у сфері адміністративно-процедурних відносин, – це підтвердження того, що ми є частиною цієї великої правової системи.
Суддя КАС ВС Володимир Бевзенко звернув увагу, що є багато каменів спотикання, які потрібно обговорювати, щоб напрацьовувати висновки. Він зупинився на подоланні колізій із застосування Закону України «Про адміністративну процедуру», спеціальних законів та інших підзаконних нормативних актів. І запропонував методологію, відповідно до якої слід відповісти на такі запитання:
- чи є правовідносини, які оцінюємо, публічними (адміністративно-правовими) – регулюються ст. 125 Конституції України; ч. 1 ст. 2 і ч. 1 ст. 19 КАС України;
- чи має місце адміністративна процедура (визначений законом порядок розгляду та вирішення справи) – п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру»;
- чи маємо ми справу саме з адміністративним актом (рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов’язків окремої особи (осіб)) – п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Лише ствердна відповідь на всі три запитання (виявлення всіх передумов) свідчитиме про можливість застосування Закону України «Про адміністративну процедуру» чи принципів цього Закону або спеціальних законів, інших підзаконних нормативних актів.
Суддя вважає, що підготуватися до застосування вказаного Закону допоможуть семінари і для суддів, і для адміністративних органів.
У межах обговорення учасники семінару погодилися, що Закон України «Про адміністративну процедуру» має набути чинності 15 грудня 2023 року, будь-яке його відтермінування є недоцільним і небажаним як через його необхідність у державному механізмі адміністрування, так і з огляду на зобов’язання, котрі взяла на себе Україна перед ЄС.
Також під час дискусій учасники порушили тему про відсутність в Україні закону про нормативно-правові акти, який є базовим законом про закони.
Цей захід є другим із серії семінарів для суддів адміністративних судів щодо новел Закону України «Про адміністративну процедуру», який організовано проєктом ЄС «Право-Justice» спільно з міжнародними партнерами з EU4PAR та Німецького фонду міжнародного правового співробітництва за участю суддів КАС ВС, окружних судів, Сьомого апеляційного адміністративного суду й експертів «Право-Justice».
Фото зі сторінки у Facebook Сьомого апеляційного адміністративного суду.
