За п’ять років процесуальної діяльності ВС розглянуто 110 660 спорів цієї категорії. Про такі статистичні дані станом на 1 грудня цього року розповіла секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Раїса Ханова на VII Міжнародному форумі із захисту бізнесу, який відбувся 14 грудня 2022 року.
Спікерка переконана, що таких результатів судового розгляду вдалося досягти завдяки роботі не тільки суддів та працівників апарату суду, а й адвокатів, працівників податкових органів, митної служби, інших державних установ.
Упродовж цього воєнного року судді судової палати отримали понад 17 тис. касаційних скарг, а залишок на сьогодні не розглянутих справ становить 3800, що свідчить про результативну роботу суддів.
Раїса Ханова поінформувала учасників заходу, що з правовими позиціями у справах цієї категорії можна ознайомлюватися на сайті Верховного Суду, де щомісячно розміщуються в електронному вигляді інформаційні бюлетені. На сайті розміщено і реєстри справ, переданих на розгляд судової палати, об’єднаної палати та Великої Палати ВС.
Також суддя розповіла, що під час пандемії та воєнного стану збільшилася кількість судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференцзв’язку. За цей рік проведено 80 таких засідань, і надалі зацікавленість сторін зростає.
Суддя КАС ВС Наталія Блажівська у виступі зазначила, що для суддів дуже важливо, як судова практика впливає на роботу бізнесу. Адже й від того, наскільки бізнес довірятиме українським судам, податковим і митним органам, залежатиме інвестиційна привабливість нашої держави.
Вона ознайомила учасників заходу з актуальною практикою Верховного Суду в податкових спорах.
У судовій практиці чітко простежується започаткований ще до війни підхід щодо скорочення строків звернення до суду, зокрема у справах про оскарження повідомлень-рішень, винесених податковим органом. Наприклад, у справі № 160/11673/20 Суд відступив від попередніх висновків щодо строків звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення рішення у випадку, якщо платник податку не використовував процедуру досудового вирішення спору. Судова палата вирішила, що цей строк становить шість місяців та обчислюється з того дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України).
Спікерка також звернула увагу на постанову Великої Палати ВС у справі № 160/3364/19, якою підтримано рішення колегії суддів КАС ВС щодо необхідності відступу від висновків Верховного Суду України про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв’язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за ретельного підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Велика Палата сформулювала низку важливих висновків, які можна охарактеризувати як такі, що вирок щодо посадової особи контрагента за ст. 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею у зв’язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості здійснення спірних господарських операцій, їх зв’язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару або робіт чи послуг у подальшій діяльності.
Наталія Блажівська звернула увагу, що суди досліджують не лише виявлені під час перевірок порушення платника податків, а й дотримання контролюючим органом визначеної законодавством процедури призначення та проведення цієї перевірки. Наприклад, у справі № 420/12859/21 колегія суддів КАС ВС вказала, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться в ПК України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого, застосуванню підлягають положення та правила саме ПК України.
Також важливою для сучасних умов є позиція, висловлена в ході розгляду справи № 280/928/20, у якій вказано, що звільнення платника від відповідальності є безумовним обов’язком податкових органів, зокрема, якщо фактичним місцезнаходженням філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу юридичної особи є тимчасово окупована територія, а місцезнаходженням відповідної юридичної особи є інша територія України або територія населених пунктів на лінії зіткнення (підпункт 38.4 п. 38 підрозд. 10 розд. XX ПК України). Звільнення від відповідальності можливе лише в межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, за весь період проведення відповідної операції.
Крім того, доповідачка поінформувала, що цього року судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС у низці постанов сформулювала правові висновки про таке: нарахування грошового зобов’язання з транспортного податку (справа № 826/15940/18); підстави для кваліфікації отриманого платником доходу як доходу від здійснення господарської (підприємницької) діяльності (справа № 810/3116/18); сплату акцизного податку за товар з кодом УКТ ЗЕД, який міститься у двох рядках таблиці, наведеної в 215.3.1 ПК України (справа № 1.380.2019.005537); критерії стабільності в оподаткуванні (справа № 816/687/16).
Суддя також повідомила, що в судовій практиці простежується тенденція тлумачення сумнівів на користь платника податку.
Під час виступу суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Ганна Вронська розповіла про розвиток судової практики щодо вирішення корпоративних спорів на рівні ВС, навівши відповідну статистику.
Як зазначила спікерка, у 2021 році була тенденція до значного збільшення кількості справ стосовно корпоративних спорів та корпоративних прав, які перебували на розгляді в господарських судах. Так, у КГС ВС відповідне зростання відбулося на 44 %, в апеляційних господарських судах – на 44,8 %, у місцевих господарських судах – на 40,6 %.
Суддя КГС ВС також зупинилася на розгляді КГС ВС процесуальних звернень у справах щодо корпоративних спорів та корпоративних прав у 2021 році. Зокрема, до перегляду в КГС ВС надійшло 57,3 % усіх звернень, що перебували на розгляді в господарських судах. Касаційна інстанція переглянула найбільше рішень у спорах, де оскаржувалися рішення загальних зборів та інших органів юридичних осіб, що становили 42,2 %; 15,3 % – рішення у спорах, пов’язаних із правами на акції та частки; 5,6 % – у спорах про визнання недійсними господарських договорів, пов’язаних із реалізацією корпоративних прав. Водночас 34 % рішень судів попередніх інстанцій, переглянутих КГС ВС, залишено без змін.
Як наголосила Ганна Вронська, за показниками І півріччя 2022 року в категорії корпоративних спорів не надто відрізняється від аналогічного періоду 2021 року. З огляду на статистичні дані й усвідомлення того, який надскладний період припав на I півріччя 2022 року для всієї країни, спостерігається незначне зниження кількості процесуальних звернень з корпоративних спорів, які надходили до господарських судів: 355 звернень за I півріччя 2022 року й 409 – за I півріччя 2021 року.
«Попри надважкі умови, в яких перебувають Україна, бізнес і юридична спільнота, зазначені факти свідчать про довіру до судів, зокрема до господарської юрисдикції. Ми розуміємо всі складнощі як для сторін, так і для суддів, коли призначаємо справи та вимушені знімати їх з розгляду через тривалі сигнали повітряної тривоги. Все це значно впливає на ефективність судового розгляду, але ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб підтримувати вчасний розгляд справ, забезпечувати сталість і єдність судової практики, права сторін на участь, проведення судових засідань у режимі відеоконференції. Суди працюють із дотриманням усіх заходів безпеки», – акцентувала суддя КГС ВС.
Крім того, Ганна Вронська ознайомила колег з актуальною практикою ВС з розгляду корпоративних спорів на прикладі актуальних та важливих кейсів.
Залежно від установлених судами обставин конкретної справи документ, який сторони справи іменують «актом приймання-передачі», може як підтверджувати певні факти й бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Установлення правової природи акта приймання-передачі – це питання дослідження змісту такого акта приймання-передачі, а також інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок із цього приводу в разі його необхідності для вирішення справи повинен робити суд у межах кожної окремої справи. Зазначена позиція стосовно правової природи акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ була відображена в ухвалі Великої Палати ВС від 11 серпня 2022 року у справі № 916/546/21.
У постанові об’єднаної палати КГС ВС від 15 липня 2022 року у справі № 910/4445/21 викладено позицію, що вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії наказу Мін’юсту, не допускається, оскільки цей захід не належить до вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову згідно із ч. 1 ст. 137 ГПК України.
Детальніше з презентацією судді КГС ВС Ганни Вронської можна ознайомитися за посиланням – .
