Для суддів важливо, щоб судові рішення були виконані, і будь-який суб’єкт, дії якого визнано незаконними або злочинними, особливо держава-терорист, повною мірою ніс відповідальність, сказав в. о. Голови Верховного Суду Михайло Смокович під час презентації Моніторингового звіту за 2022 рік щодо ефективності прийнятих нормативно-правових актів в Україні. Захід, який відбувся 6 лютого 2023 року, підготувало Міністерство юстиції України за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice».
Михайло Смокович зазначив, що в цьому звіті значну увагу приділено якості законодавчого унормування відносин у сфері правосуддя, виконання судових рішень, а також рішень інших органів і посадових осіб публічної влади, безоплатної правової допомоги в медіаційних відносинах, питанням банкрутства, міжнародно-правових і національних механізмів притягнення російської держави до юридичної відповідальності, процесуальним правилам судового розгляду справ проти країни-агресора та порядку відшкодування завданої російською агресією шкоди Україні.
Аналіз Моніторингового звіту за 2022 рік показав, що авторський колектив не лише системно й послідовно акцентував на нагальних викликах у сфері правосуддя, пов’язаних із війною, а фактично окреслив кроки, які належить зробити законодавцеві для їх практичного подолання, наголосив в. о. Голови ВС.
Він звернув увагу, що Верховний Суд завжди відкритий до фахового спілкування з усіма гілками влади, у тому числі й Мін’юстом, Верховною Радою України, зокрема комітетами парламенту з питань правової політики, правоохоронної діяльності. Наприклад, у 2021 році до Суду надійшло 68 проєктів законів, на 45 із них підготовлено предметні пропозиції і зауваження. У 2022 році надійшло 107 законопроєктів (52 – стосовно питань судоустрою та судочинства; 25 – з питань кримінальної юстиції) щодо доцільності їх прийняття і пропозицій до їх змісту. До більшості цих законопроєктів Верховний Суд надав свої зауваження та пропозиції.
Найбільш значущими для судової системи є проєкти законів щодо:
– забезпечення здійснення правосуддя в умовах воєнного стану, зокрема й шляхом дистанційної форми правосуддя;
– забезпечення здійснення правосуддя за участю присяжних в умовах воєнного стану, а також для захисту інформації, що міститься на офіційному вебпорталі судової влади України, під час дії воєнного або надзвичайного стану;
– про запровадження обов’язкової реєстрації та використання офіційних електронних адрес у системі ЄСІТС представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями;
– про приведення положень Кримінального кодексу України у відповідність до норм міжнародного права та забезпечення кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини (геноциду, злочинів агресії, злочинів проти людяності та воєнних злочинів);
– про врегулювання механізмів здійснення міжнародного правового співробітництва у кримінальних справах під час надання міжнародної правової допомоги, екстрадиції, виконання вироків та передачі засуджених осіб, ґрунтуючись на практиці застосування міжнародних договорів України;
– про судовий збір, зокрема про зміну граничної межі ставки судового збору за подання до суду окремих процесуальних документів з метою наповнення спеціального фонду державного бюджету, кошти якого спрямовуються на забезпечення органів та установ у системі правосуддя;
– про обмеження імунітету іноземних держав та їх посадових і службових осіб від предʼявлення позовів та стягнення шкоди, завданої на території України смертю або ушкодженням здоровʼя, а також шкоди, завданої майну внаслідок збройної агресії, тимчасової окупації території України, інших дій чи бездіяльності;
– про посилення вимог до форми та змісту касаційної скарги, зокрема про обов’язкове зазначення у клопотанні обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та ін.
Низка цих проєктів законів ще перебуває на розгляді Верховної Ради України.
Окремі правові акти, в ініціативному розробленні яких узяв участь Верховний Суд, ВР України уже прийняла, серед них закони України: від 3 березня 2022 року № 2112-IX «Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо визначення територіальної підсудності судових справ», від 16 листопада 2022 року № 2751-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення положень про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, скасування запобіжного заходу для проходження військової служби в умовах воєнного стану», від 15 березня 2022 року № 2125-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав».
«Долаючи всі нинішні біди й перешкоди, наша держава неодмінно досягне мирного і стабільного політичного та економічного розвитку. Щиро віримо, що статус кандидата в члени ЄС в недалекому майбутньому Україна змінить на членство в ЄС, а національна правова система перейме найкращі правові традиції і механізми, одним із яких, до речі, є саме системний моніторинг якості законодавства», – сказав Михайло Смокович.
