Роль Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, суддівська незалежність як складова принципу верховенства права, досвід європейських суддів у застосуванні права ЄС – такі теми розглянули на конференції «Європеїзація правової системи України: статус кандидата на вступ до Європейського Союзу та роль судового правозастосування».
Вітаючи учасників заходу, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович зазначив, що сьогодні Україна та весь український народ долають дуже складний період в історії власного державотворення. Він висловив вдячність Європейському Союзу за підтримку демократії, свободи слова, верховенства права в незалежній Україні.
Михайло Смокович зауважив, що зараз Україні важко, але вона бореться і працює. Суди не припиняли свою роботу впродовж війни. Очільник суду поінформував, що за період повномасштабного вторгнення до національних судів надійшло 2 млн 800 тис. матеріалів і справ, і з урахуванням залишків розглянуто майже 3 млн матеріалів і справ.
За словами спікера, набуття членства в ЄС вимагатиме від України змін. Реформування мережі судів є невід’ємним складником плану відбудови України, що передбачає оптимізацію судів, зокрема місцевих. Це також зміцнення довіри до судової влади, запровадження електронного суду, покращення доступу до правосуддя.
Суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Олеся Радишевська розповіла про механізми, інструменти і правові наслідки європеїзації правозастосування національними судами норм європейського права. Вона зауважила, що для визначення рівня європеїзації діяльності судових органів потрібно проаналізувати застосування формалізованих і неформалізованих джерел європейського права (у широкому розумінні), зокрема hard law і soft law Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ, ОЕСР та інших європейських організацій і європейських країн, результати застосовної практики європейських судових установ (ЄСПЛ, Суду справедливості ЄС, національних судів держав – членів Ради Європи та Європейського Союзу), з’ясувати напрями і наслідки їхнього впливу на правотворчу, правозастосовну, правозахисну та правотлумачну діяльність суб’єктів права, стан відповідності європейським правовим стандартам.
Доповідачка проаналізувала застосування норм європейського права, зокрема, навела статистичні дані щодо посилань на акти з європейського адміністративного права в судових рішеннях КАС ВС.
Суддя також розповіла про прямий і непрямий вплив європейського права на судову практику. Наприклад, до прямого впливу належить обов’язок виконання норм ст. 9 Конституції України щодо застосування положень міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і які є частиною національного законодавства України. Також до прямого впливу можна віднести застосування при розгляді адміністративних справ положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини) та практики Європейського суду з прав людини як джерела права. Крім того, відповідно до ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
До правових наслідків європеїзації непрямого впливу на національну судову правозастосовну практику, зокрема, відносять імплементацію європейського стилю написання судових рішень та їх аргументації, використання положень softlaw, положень правової доктрини з урахуванням особливостей національної правосвідомості, правової культури та правового менталітету. Як зазначила доповідачка, за формою судові рішення ВС все більше нагадують рішення ЄСПЛ, з виокремленням складових частин та стилем аргументації. До непрямого впливу можна віднести також інтенсифікацію міжнародної співпраці з європейськими судовими установами та європейськими організаціями, публікації аналітичних звітів, даних і самих судових рішень, зокрема Суду справедливості ЄС, тощо. Конструктивним пунктом у процесі європеїзації є і використання інструментів soft actions (проведення тренінгів у НШСУ щодо питань застосування норм європейського права, спільних міжнародних науково-практичних конференцій, підвищення рівня знань суддями іноземних мов, здійснення перекладів судових рішень міжнародних судових установ та ін.).
Суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Семен Стеценко висвітлив питання, пов’язані з українським виміром суддівської незалежності в контексті євроінтеграційних процесів.
Доповідач зазначив, що суддівська незалежність – це шлях до реального поділу влади, тому що кожен суддя, здійснюючи правосуддя, вирішуючи спори, складає фундамент судової влади як однієї з трьох гілок влади. Це і запорука довіри громадян до судової влади. Загалом же суддівська незалежність важлива як для суддів, так і для суспільства та держави. Суддя, вирішуючи справу, керується виключно законом, судовою практикою та внутрішнім переконанням. Держава, в якій є незалежність суддів, – це держава, яка виконує своє призначення, сформульоване в ст. 3 Конституції України, відповідно до якої права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суддя зауважив, що суддівська незалежність є важливою тоді, коли вона не тільки сформульована, задекларована, розміщена в положеннях нормативно-правових актів, а коли така незалежність гарантована з боку держави.
Семен Стеценко також звернув увагу на опитування Європейської мережі судових рад, проведене у 2022 році серед суддів різних країн ЄС, щодо незалежності суддів. За результатами опитування, загалом судді оцінюють власну незалежність вище, ніж незалежність судових рад. Показово, що виконання рішень – важливий елемент сприйняття незалежності суддів у країнах ЄС. Крім того, опитування суддів у країнах Центральної та Східної Європи, показало, що членство у ЄС зміцнило їхню незалежність.
Суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Андрій Жук зупинився на українському розумінні й інтерпретації з боку акцептантів тих завдань, які Україна має виконати для вступу до ЄС. Він також акцентував на тому, що правильне розуміння вимог ЄС органами державної влади, органами державного управління є важливим для їх досягнення.
Говорячи про незалежність судової влади, доповідач зазначив, що міжнародні організації неодноразово наголошували на тому, що незалежність суддів не є прерогативою чи привілеєм, які надані для задоволення власних інтересів судді. Незалежність суддів слугує забезпеченню верховенства права та інтересів осіб, які прагнуть неупередженого правосуддя. Тому якщо дії уряду будуть спрямовані саме на побудову такої моделі, то це сприятиме зміцненню довіри громадян до судової влади, удосконаленню системи верховенства права і виконанню тих завдань, які були поставлені на шляху України до ЄС.
Українські суди, суди держав – членів ЄС та Суд справедливості ЄС об’єднують принципи, якими вони керуються у своїй діяльності: верховенства права, справедливості й законності. На цьому наголосив суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук.
«Ці принципи проявляються в суддівському розсуді. Суддівський розсуд, тлумачення норм права та висновки щодо шляхів забезпечення верховенства права є особливо цінними, оскільки дають змогу серед великої кількості правових норм обрати й застосувати ті, які є найбільш сприятливими для захисту прав, свобод та інтересів учасників судових процесів. При цьому судове рішення має відповідати принципу верховенства права щодо всіх осіб, які залучені до участі в справі», – зауважив суддя.
Застосування найбільш демократичних і справедливих принципів, за словами Олега Ткачука, можливе за умови реалізації гарантій незалежності суддів і дотримання принципу поділу влади. Суддя також додав, що Суд справедливості ЄС, формуючи свої висновки на основі наднаціонального підходу до розуміння принципів верховенства права, сприяє утвердженню в межах ЄС такої суддівської незалежності, яка сприяє забезпеченню єдиних уніфікованих стандартів захисту прав і свобод громадян усіх держав ЄС. Це особливо важливо для громадян тих країн, які нещодавно приєдналися до Європейського Союзу або готуються до набуття членства.
Насамкінець спікер звернув увагу на постанову Великої Палати ВС у справі щодо відсторонення від роботи через відмову від вакцинації проти COVID-19.
«Це рішення має особливе значення, оскільки воно не тільки демонструє реальність верховенства права, а й сприятиме реалізації такої важливої функції Верховного Суду, як забезпечення стабільності судової практики», – переконаний Олег Ткачук.
Суддя Великої Палати ВС Костянтин Пільков розповів про значення рішень Суду ЄС для українських суддів на прикладі рішення ВП ВС в енергетичному спорі. У справі № 910/9627/20 щодо плати за передачу обсягів експортованої електроенергії перед Великою Палатою ВС постало питання про дію права Європейського Союзу для держави, яка не є членом ЄС.
Спікер звернув увагу на те, що у 2011 році Україна приєдналася до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, а згідно зі ст. 5 цієї угоди Енергетичне Співтовариство має дотримуватися нормативно-правової бази ЄС. Крім того, на виконання цього Договору й Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ухвалено Закон України «Про ринок електричної енергії», спрямований на імплементацію актів законодавства ЕС у сфері енергетики. При застосуванні цього Закону суди беруть до уваги правозастосовну практику ЕС та ЄС, зокрема рішення Суду ЄС, практику Єврокомісії та Секретаріату ЕС щодо застосування положень законодавства ЄС.
У постанові від 3 серпня 2022 року, ухваленій у зазначеній справі, Велика Палата ВС вказала на те, що рішення Суду ЄС належить розцінювати як таке, що дає можливість установити зміст положень актів законодавства Європейського Союзу. Подібно до практики застосування рішень ЄСПЛ врахуванню підлягають принципи, що випливають із його рішень щодо схожих питань, навіть якщо вони стосуються інших держав.
Захід організував проєкт ЄС «Право-Justice» спільно з Верховним Судом, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого.
