Бізнес зазнав і продовжує зазнавати значних матеріальних і нематеріальних збитків унаслідок активних бойових дій, руйнування населених пунктів та евакуації з тимчасово окупованих територій. А через знищення ворогом об’єктів критичної інфраструктури величезних втрат зазнають підприємства, розташовані далеко від фронту. Попри це бізнес намагається сумлінно виконувати свої зобов’язання як перед контрагентами, так і перед державою. Саме тому вкрай важливою є ефективна діяльність господарського судочинства, яка спрямована на вирішення спорів бізнесу.
На цьому наголосив Голова Верховного Суду Всеволод Князєв під час круглого столу, присвяченого проблемним питанням господарського судочинства під час війни. Захід, ініційований Верховним Судом, відбувся у Львові в приміщенні Західного апеляційного господарського суду.
За словами Всеволода Князєва, незважаючи на виклики воєнного часу, системі господарських судів вдалося забезпечити право суб’єктів господарювання на доступ до суду. Показники діяльності розгляду справ навіть під час війни засвідчують ефективність судочинства в господарських судах. Господарські спори вирішуються в розумні строки, а процесуальні дії вчиняються з належною якістю. Водночас у господарських судах, як і в судовій системі загалом, спостерігається тенденція до зниження кількості звернень орієнтовно на 40 %. Це пов’язано з війною, зменшенням ділової активності, виїздом громадян за кордон, зміною місця проживання в межах України.
Голова ВС закликав замислитися над тим, як удосконалити систему судочинства та що буде після Перемоги України в цій війні. Він вважає, що господарське судочинство має величезний потенціал щодо розширення інституту дистанційного розгляду справ. Дистанційне правосуддя полегшить доступ до суду, зменшить часові й матеріальні витрати учасників процесу без втрати високої якості правосуддя. Іншим надзвичайно актуальним питанням є відшкодування шкоди, заподіяної бізнесу внаслідок російської агресії. «Зараз саме час обговорити ці питання та визначитися щодо їхніх фундаментальних особливостей. У будь-якому разі шкода, завдана агресією росії, буде відшкодована, тож слід пошукати максимально справедливі й ефективні правові конструкції», – переконаний Всеволод Князєв.
«Повітряні тривоги, загрози ракетних ударів та атак дронів, відсутність світла, води і зв’язку – це ті реалії, у яких сьогодні живуть українці. І це ті реалії, у яких доводиться працювати судам у різних куточках України», – зазначила голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач.
Чи можна в таких умовах гарантувати справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів, пов’язаних зі здійсненням господарської діяльності? «Сьогодні це складно, але система господарських судів України має зробити все від неї залежне для того, щоб цього досягти. Це буде сигналом для бізнесу, який постраждав від війни і спрагло потребує захисту своїх порушених прав. Це буде сигналом для потенційних іноземних інвесторів у повоєнну відбудову України. Це буде надійним дороговказом для європейського майбутнього України як повноправного члена Європейського Союзу», – переконана спікерка.
Окреслюючи коло механізмів, які допоможуть оптимізувати господарський процес, Лариса Рогач акцентувала на законопроєкті № 8358, який значною мірою осучаснює судовий процес та суттєво розширює можливості для комунікації зі сторонами під час дії воєнного чи надзвичайного стану за допомогою всіх відомих засобів – смс, електронна пошта, повідомлення в месенджерах. Ухвалення цього законопроєкту – значний крок на шляху до диджиталізації правосуддя. А наступним кроком має стати розширення інституту дистанційного розгляду справ. Ідеться про надання можливості дистанційної участі в судовому засіданні не лише учасникам судового процесу, а й суддям. Значної процесуальної економії можна досягнути також завдяки розширенню інституту письмового провадження в господарських справах.
«Українське суспільство об’єдналося в боротьбі з ворогом. А разом із міжнародною підтримкою сьогодні Україна як ніколи сильна і як ніколи єдина. Таку ж єдність мають демонструвати й державні інституції всіх гілок влади для вирішення проблемних питань господарського судочинства», – резюмувала Лариса Рогач.
Говорячи про відшкодування збитків, яких російська федерація завдала громадянам та юридичним особам унаслідок агресії, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов зазначив, що профільний парламентський комітет ретельно опрацьовує питання щодо юрисдикційних імунітетів іноземних країн. Ідеться про те, що будь-яка країна-терорист чи держава-агресор не може користуватися юрисдикційним імунітетом. Також законодавець активно розглядає питання стосовно цифровізації правосуддя, адже це величезна економія коштів. Спікер переконаний у тому, що від ефективності роботи господарської юрисдикції буде залежати, серед іншого, підвищення привабливості інвестиційного клімату держави.
Член Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська зауважила, що ключовим є не лише довіра суспільства до судової влади, а й довіра судової спільноти до найвищих органів суддівського врядування. Тому зараз першочерговим завданням є призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка працюватиме над подоланням низки кадрових проблем, які склалися в судовій системі. Друге важливе питання порядку денного ВРП – відновлення дисциплінарної функції. Спікерка запевнила, що місією ВРП є формування високопрофесійного доброчесного суддівського корпусу, збереження суддівської незалежності та суддівських гарантій.
Минулий рік ознаменований надзвичайно важкими часами, які потребували ухвалення оперативних і складних рішень. Про це зазначив Голова Державної судової адміністрації України Олексій Сальніков. Він наголосив, що нині, в умовах війни, основним завданням є фінансове забезпечення судової сфери і відновлення роботи зруйнованих судів. Він, зокрема, зауважив, що внаслідок постійних бомбардувань російські війська повністю зруйнували 13 приміщень судів, серед яких – Господарський суд Миколаївської області. Частково пошкоджено 98 приміщень судових установ. Як повідомив Олексій Сальніков, спільними зусиллями ДСА України, судів та місцевої влади проведено відновлювальні роботи в 54 пошкоджених приміщеннях судів. Також Голова ДСА України подякував суддям і працівникам апаратів судів, які вступили до лав ЗСУ та які фінансово підтримують нашу армію.
Від початку війни Республіка Польща намагається допомагати Україні в боротьбі з ворогом. Польські судді та прокурори також підтримують українських колег у питаннях щодо реформи системи правосуддя, від якої, серед іншого, залежатиме членство України в ЄС. На цьому наголосив прокурор департаменту міжнародної співпраці Міністерства юстиції Республіки Польща Адам Смульскі. За його словами, Польща має великий позитивний досвід у реформуванні господарського судочинства й може запропонувати його.
«Західний апеляційний округ багато років підтримує дружні зв’язки з колегами з Республіки Польща, і війна не стала перепоною для цієї тісної співпраці, а відкрила нові напрями взаємодії», – сказав голова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотніцький. Він подякував народним депутатам України за зусилля з підтримки судової системи в різноманітних аспектах. На його думку, певним запобіжником від нових інституційних руйнувань і кадрових спустошень може стати надання ВРП та ВККС України статусу безперебійно діючих органів. Для цього потрібно внести зміни до законодавства.
Перша сесія круглого столу була присвячена процесуальним питанням судочинства під час війни. Модератором заходу була голова КГС ВС Лариса Рогач.
Тему дистанційного судочинства в умовах війни член ВРП Оксана Блажівська розкрила крізь призму таких аспектів, як суддя, секретар судового засідання та учасники судового провадження поза межами приміщення суду; проведення судових засідань у режимі відеоконференції; ЄСІТС, робота її окремих підсистем. Вона переконана, що розширення переліку осіб, які можуть брати дистанційну участь у судовому процесі, – це вдалий крок законодавця. Є різні позиції щодо дистанційної участі судді в процесі, але спікерка переконана, що суддя, як й інші учасники судового розгляду, може долучатися до засідання онлайн. Також ВРП підтримує законодавчі ініціативи щодо підвищення рівня заробітної плати для працівників апаратів судів, посилення їхніх фінансових гарантій.
Дистанційне правосуддя як елемент електронного правосуддя – це невідворотне майбутнє розвитку судових систем світу. Міжнародний досвід використання дистанційного правосуддя є багатим, і його, звісно, потрібно вивчати і брати до уваги. На цьому акцентувала керівник проєкту ЄС «Право-Justice» в Україні Оксана Цимбрівська. Водночас, за її словами, кожна судова система має знайти рішення, яке відповідає її конкретній ситуації. Це стосується і України, яка нині перебуває у стані війни. «Після 24 лютого 2022 року до списку ключових аргументів стосовно розширення можливостей дистанційного розгляду справ додалася ключова потреба – забезпечення безпеки працівників суду, суддів та учасників судових засідань», – зазначила спікерка.
Для комплексного впровадження дистанційного правосуддя в Україні, на думку Оксани Цимбрівської, варто рухатися у двох напрямах. Перший – це зміни до процесуальних кодексів. Відповідні напрацювання сьогодні вже є. Це законопроєкти № 8358, № 8359, № 9090, № 9091 тощо. При цьому необхідно забезпечити, щоб вони були узгоджені та комплексні. Другий напрям – це подальший розвиток ЄСІТС, який повинен відбутися за результатами аудиту й оцінки реального поточного стану розроблення та функціонування модулів і підсистем.
Особливості господарського процесу в умовах воєнного стану розкрив суддя Верховного Суду у Касаційному господарському судді Юрій Чумак. Серед найактуальніших викликів судової системи сьогодення спікер назвав перебої з електропостачанням судових установ, зумовлені масованими обстрілами об’єктів критичної інфраструктури країною-терористом, а також непоодинокі повітряні тривоги, адже відповідно до актуальних вказівок військово-політичного керівництва держави під час повітряних тривог установи та організації повинні подбати про життя і здоров’я працівників, відвідувачів, доправити їх до найближчих укриттів.
Аналізуючи наслідки неявки позивача в судове засідання, Юрій Чумак навів постанову об’єднаної палати КГС ВС від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21. У цій постанові йдеться про те, що норми, закріплені в ч. 4 ст. 202 та в п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними. Це означає, що відповідно до цих норм процесуального права в разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов’язок залишити позов без розгляду.
У постанові об’єднаної палати КГС ВС від 17 березня 2023 року у справі № 910/17906/21 вказано, що наведений висновок щодо застосування цих норм ГПК України було сформульовано без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.
Розповідаючи про поновлення процесуальних строків під час війни, суддя ВС як приклад навів постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.
Друга сесія круглого столу була присвячена відшкодуванню шкоди, заподіяної війною. З вітальним словом до учасників заходу звернулася головна міжнародна експертка, керівниця компоненту з питань судової реформи проєкту ЄС «Право-Justice» Анна Адамська-Галлант. Вона наголосила на тому, що від початку повномасштабного вторгнення українське судочинство показало свою силу та стійкість. Попри війну, яка триває, суди працюють, правосуддя здійснюється. Це має вирішальне значення для сталого розвитку держави. Водночас прискорилася судова реформа, що є важливою умовою членства України в ЄС.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Дмитро Гудима розповів про особливості розгляду справ, які стосуються відшкодування Україною шкоди, завданої на її території під час збройного конфлікту з рф. Він пояснив, що в такій категорії спорів треба встановити, яка держава та за порушення яких її обов’язків (негативного, позитивних) із гарантування права на мирне володіння майном є відповідальною. Можливості Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для вирішення зазначених справ є обмеженими. Доповідач нагадав рішення Європейського суду з прав людини 2021 року у справі «Грузія проти Росії (ІІ)». Вирішуючи цю справу, ЄСПЛ констатував, що норми Конвенції незастосовні до ситуацій, коли триває активна фаза збройного конфлікту. Згідно з висновками цього суду факти, пов’язані з бомбардуваннями, артобстрілами, не підпадають як під юрисдикцію самого ЄСПЛ, так і під дію Конвенції загалом.
У контексті позитивних обов’язків держави за Конвенцією суддя ВП ВС зазначив: «Держава не має широкого обов’язку вживати заходів щодо збереження майна кожного громадянина чи юридичної особи. Для того щоб можна було звинуватити державу в невиконанні цього обов’язку, потрібно, щоб держава знала чи могла знати про реальний і безпосередній ризик для майна конкретної особи». У рішенні у справі «Гонгадзе проти України» ЄСПЛ пояснив, що позитивні обов’язки держави обмежені та не покладають на неї надмірний тягар. Щодо порядку розгляду справ, у яких позивачі ставлять питання про відшкодування Україною шкоди, завданої під час збройного конфлікту, Дмитро Гудима акцентував, що важливою стадією є з’ясування того, чи Україна взагалі здійснювала в сенсі ст. 1 Конвенції юрисдикцію на території, на якій була завдана шкода.
Позитивним досвідом дистанційного судочинства в польських судах в умовах пандемії COVID-19 поділився суддя, доктор Інституту правосуддя (Варшава, Республіка Польща) Лукаш Пєб’як. Продовжуючи, він зауважив, що господарські суди перебувають в авангарді змін, тому саме в них можна випробувати сучасні технічні методи, які, якщо себе виправдають, можна потім застосовувати в інших сферах. Доповідач зазначив, що польська система відкрита до визнання рішень українських господарських судів, адже правові інститути в Україні та Польщі подібні, а обидві держави належать до одного цивілізаційного кола й поділяють спільні стандарти судочинства. Водночас порядок такого визнання передбачає етап підтвердження обов’язковості виконання рішення українського суду в Польщі, для чого потрібний мінімум документів (зокрема, саме рішення, його переклад і документ про те, що рішення набуло законної сили). Окрім цього, Лукаш Пєб’як запевнив українців у подальшій підтримці й побажав Україні Перемоги.
Про право, що застосовується у справах щодо шкоди, спричиненої під час активних бойових дій, та суверенні імунітети держави-агресора розповів старший проєктний співробітник програми підтримки України ОБСЄ Олександр Водянніков. Він указав, що за аналогією ст. 1169 ЦК України в поєднанні зі ст. 51 Статуту ООН шкода, завдана під час бойових дій майну приватних осіб, підлягає відшкодуванню державою-агресором як учасником цивільних відносин незалежно від наявності її вини та того, завдана така шкода її військовими формуваннями чи військовими формуваннями України, які діють у спосіб самозахисту України. Також, за словами спікера, відмова державі-агресору в імунітетах на підставі ст. 51 Статуту ООН – правомірний контрзахід у разі порушення імперативної норми міжнародного права про незастосування сили.
Програма USAID «Справедливість для всіх» (Програма) має довгу й успішну історію співпраці з Верховним Судом та іншими установами судової влади в Україні. Така співпраця набуває ще більшої актуальності в часи повномасштабної агресії росії проти України. На цьому акцентував керівник Програми Девід Вон. Він зазначив, що в цей складний час експерти Програми зосередилися на трьох основних напрямах. Перший – покращення доступу громадян до правосуддя під час війни. Другий – сприяння притягненню до відповідальності агресора за воєнні злочини та відшкодуванню збитків, завданих війною. Третій – підтримка безперервної роботи судів і установ сектору юстиції. Задля сприяння відновленню судів, які були пошкоджені чи пограбовані окупантом, Програма передає судам Київської області комп’ютерне обладнання та програмне забезпечення. Крім того, Програма підтримає українських партнерів у відбудові й реконструкції зруйнованих судів.
«Господарська юрисдикція є дуже важливою для подальшого відновлення України, швидкого залучення міжнародних інвестицій у відбудову інфраструктури та економіки. Адже в разі виникнення спорів інвестори шукатимуть справедливого, ефективного та своєчасного розгляду справ доброчесними суддями», – резюмував Девід Вон.
Юридична радниця Програми Ольга Ніколаєва, презентуючи потенційні шляхи вдосконалення вирішення господарських спорів, зупинилася на ідеї спеціалізації, яка може мати вияв у створенні спеціалізованого суду як нової інституції, створенні спеціалізованих палат та/або колегій у судах і спеціалізації суддів у межах одного суду. Також доповідачка розповіла про опитування, проведене у 2021 році для з’ясування думки бізнесу про вирішення господарських спорів в Україні. Серед іншого, за результатами опитування, в аспекті ефективності роботи українських судів респонденти найбільше задоволені професійною компетентністю, доброчесністю суддів і справедливістю судових рішень. Натомість найбільше нарікань стосуються тривалості розгляду справ.
На завершення Всеволод Князєв подякував спікерам за ґрунтовні доповіді, міжнародним партнерам за допомогу в організації заходу та всім офлайн- і онлайн-учасникам круглого столу за увагу. Голова ВС акцентував на необхідності продовження дискусії щодо реформування інвестиційного законодавства та вдосконалення чинного процесуального законодавства. Визначальною в цьому контексті, на переконання очільника ВС, має бути думка іноземних інвесторів і бізнесу.
Круглий стіл організовано Верховним Судом, Західним апеляційним господарським судом за підтримки програми USAID «Справедливість для всіх» та проєкту ЄС «Право-Justice».
Фото надані Західним апеляційним господарським судом.
