Про це розповіла суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Ольга Ступак під час круглого столу «Спори про стягнення додаткових витрат на дитину: на що звертати увагу для досягнення позитивного результату», організованого Комітетом з сімейного права Національної асоціації адвокатів України спільно з Центром «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури НААУ.
Ольга Ступак зауважила, що змінами до ЦПК України, які набули чинності 8 лютого 2020 року, спори про стягнення аліментів, а також додаткових витрат на дитину віднесені до категорії малозначних. Відповідно, коли в позові не заявлено інших вимог (наприклад про визначення місця проживання дитини тощо), така справа може бути розглянута в спрощеному провадженні без повідомлення та виклику сторін. Тому, акцентувала суддя, враховуючи, що такі позовні вимоги, які потребують доказування існування саме особливих обставин, складні в доказуванні, адвокатам потрібно ретельного збирати доказову базу та готувати процесуальні документи до суду з огляду на те, що можливість надати усні пояснення є не в кожному судовому процесі.
Малозначні справи, розглянуті в порядку спрощеного провадження в суді першої інстанції, також розглядаються без виклику сторін і в апеляційному суді. А касаційному перегляду вони не підлягають. Тому практика Верховного Суду, яку наводила доповідачка, стосується справ, розглянутих судами попередніх інстанцій до згаданих змін до ЦПК України, або таких, у яких, крім вимоги про додаткові витрати на дитину, заявлялися й інші вимоги.
У постанові від 8 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 КЦС ВС виснував про хворобу дитини як особливу обставину, що потребує додаткових витрат. У цій справі дитині було рекомендовано спеціальний режим харчування. Суд вказав, що садочки комунальної власності не можуть забезпечити необхідного харчування, тому витрати на відвідування дитиною приватного дитячого садочка є додатковими витратами й не належать до основних, які батьки несуть на утримання дитини за рахунок аліментів.
У постанові від 4 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 КЦС ВС зробив висновок, що додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.
Також Верховний Суд вказав, що витрати на навчання дитини з метою здобуття професійної освіти за кордоном, за наявності можливості проходження навчання в державних закладах освіти, не відносять до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини (постанова КЦС ВС від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19).
У постанові від 1 квітня 2019 року у справі № 545/819/18 КЦС ВС визнав, що витрати, понесені позивачем на навчання сина в коледжі, та витрати на придбання спортивного інвентарю належать до додаткових витрат, необхідних для розвитку дитини. Ольга Ступак зазначила, що в цій справі суд урахував певні спортивні досягнення дитини. Тому для доведення необхідності таких витрат на дитину суду можуть бути надані докази її здібностей та досягнень.
А в постанові від 31 січня 2020 року у справі № 484/2230/17 КЦС ВС вказав, що Придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя не належить до додаткових витрат, зумовлених особливими обставинами. «Ці витрати поглинаються аліментними виплатами того з батьків, хто не проживає з дитиною», – сказала суддя.
Також суд зробив висновки, що наявність переплати за аліментами може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину (постанова КЦС ВС від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19).
Разом із тим Ольга Ступак зауважила, що в деяких школах навчання відбувається за електронними підручниками. Тож дитина не може навчатися, не маючи комп’ютера. В такій ситуації для обґрунтування позову про стягнення додаткових витрат на дитину для придбання чи обслуговування відповідного пристрою можна, наприклад, надати довідку зі школи про те, що навчання відбувається за електронними підручниками. Але, зауважила доповідачка, в кожній конкретній справі має бути обґрунтування конкретних обставин, які позивач вважає особливими й такими, що потребують додаткових витрат на дитину.
В іншій справі КЦС ВС погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про те, щоб стягнути додаткові витрати на навчання у приватному навчальному закладі дитини, та вказали, що обрання навчального закладу здійснювалося обома батьками (постанова КЦС ВС від 8 травня 2023 року у справі № 756/9882/19). Доповідачка звернула увагу, що в цьому випадку йдеться не лише про усну згоду відповідача на навчання дитини в приватному закладі, а й підписання ним із закладом певних документів.
Ольга Ступак зауважила, що не всі бажання того з батьків, із ким проживає дитина, можна вважати додатковими витратами на дитину. До таких витрат, очевидно, не належить оплата послуг няні, приватного водія, який возить дітей до школи, тощо. Водночас не має значення, чи такі послуги отримувала сім’я, коли батьки жили разом.
Не може вважатися розвитком особливих здібностей дитини та, відповідно, бути особливими обставинами в розумінні ст. 185 СК України підготовка дитини до зовнішнього незалежного оцінювання, заняття з репетитором для підготовки до вступу до ЗВО, придбання посібників (постанова КЦС ВС від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/20).
Ольга Ступак резюмувала, що у відповідній категорії справ:
- потрібно зосередитися на доказуванні існування особливих обставин, тут не може бути шаблонів, необхідно детально доводити особливості дитини (зокрема, можливо надавати висновки психолога, інших спеціалістів щодо схильності дитини до спорту, малювання, музики тощо);
- можна просити стягнення додаткових витрат на дитину (як уже понесених, так і наперед, якщо вони прогнозовані та доведені);
- такими стягненнями можуть бути одноразові суми або щомісячні платежі на конкретний період;
- необхідно враховувати думку дитини: чи бажає вона сама розвиватись у певній сфері, чи це більше бажання одного з батьків (тут також може бути корисним висновок психолога про інтереси дитини).
Крім того, суддя зауважила, що в сімейних спорах, які стосуються прав та інтересів дітей, на її переконання, необхідно на законодавчому рівні запровадити обов’язкову процедуру досудового врегулювання спору. Нині ЦПК України містить такі інструменти, як медіація, врегулювання спору за участю судді. «Ці справи потребують швидкого розгляду, а не тривалого та фінансово затратного судового процесу», – сказала Ольга Ступак. Також вона зазначила, що спори, пов’язані із захистом прав та інтересів дітей, у тому числі про відшкодування додаткових витрат на дитину, потребують високої кваліфікації адвокатів: наскільки адвокат збере доказову базу, грамотно викладе мотиви, від цього буде залежати успіх вирішення спору в суді.
Презентація Ольги Ступак за посиланням: https://is.gd/6aNaef.
