Цивільні процесуальні строки - це встановлені Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України) проміжки часу для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу у цивільному судочинстві.
Згідно з ЦПК України, існують два типи строків - встановлені законом та встановлені судом.
Перші встановлюються законом і не підлягають змінам.
До них належать:
- строки вручення судової повістки - частина 5 статті 128 ЦПК України;
- строки розгляду справи по суті - стаття 210 ЦПК України, відкриття провадження у справі - частина 1 статті 187 ЦПК України;
- строк на апеляційне оскарження - стаття 354 ЦПК України, строк на касаційне оскарження - стаття 390 ЦПК України та інші.
Другі ж - встановлені судом, залежать від рішення суду або конкретних обставин справи. До даного виду належать строки:
- не встановлені законом;
- обумовлені конкретними обставинами справи;
- обумовлені судом або суддею.
До них слід віднести такі строки, як залишення заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви – стаття 185 ЦПК України, строк відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні – стаття 240 ЦПК України, виконання судових доручень – стаття 88 ЦПК України та інші.
Обчислення строків відбувається згідно з чіткими правилами, які визначається статтями 122,123,124 ЦПК України. Строки, встановлені як законом, так і судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Важливо правильно розраховувати час виконання процесуальних дій, щоб уникнути непорозумінь та неправомірних дій.
Провадження у справі може бути зупинене за певних обставин, що призводить до призупинення процесуальних строків (стаття 251 ЦПК України). Зупинення цих строків починається з тієї події, яка змусила суд зупинити провадження. Наприклад: смерть особи, оголошення її померлою з можливим правонаступництвом, необхідність примирення сторін у справі про розірвання шлюбу, призначення або заміна представника, військова служба, або неможливість розгляду справи до вирішення іншої або участі судді у вирішенні спору). Відповідно до частини 2 статті 254 ЦПК України - після поновлення провадження у справі, строки продовжують свій перебіг.
Важливо враховувати, що воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя та не є підставою для зупинення судового процесу. Згідно чинного законодавства учасники процесуальних правовідносин мають право подавати відповідні клопотання таким чином, щоб вони відповідали вимогам для поновлення таких строків. Якщо військові події мають вплив на проведення справи, необхідно представити відповідні докази для зміни строків.
