На цьому наголошували спікери другої панелі «Суддівська кар’єра: подолання кадрової кризи» під час заходу «Дискусія про новочасні виклики для судової влади: розбудова інституційної спроможності в умовах воєнного стану та повоєнного періоду», який нещодавно проведено за ініціативи Вищої ради правосуддя.
Членкиня Вищої ради правосуддя Інна Плахтій під час виступу акцентувала, що питання забезпечення судів кадрами актуальні також для європейських країн, це питання порушується на рівні Європейської мережі рад правосуддя (ЄМРП).
За її словами, ЄМРП проводить масштабні дослідження проблем, розв’язання яких є важливим для судових систем різних країн Європейського Союзу. Попри статус спостерігача в ЄМРП, ВРП активно залучена до роботи на рівні з повноцінними членами. Зокрема, ВРП проводить дослідження щодо стану правосуддя, аналізує інформацію ЄМРП, бере участь у формуванні висновків і рекомендацій цього органу. Наразі члени ЄМПР опрацювали питання щодо незалежності правосуддя (результати будуть надані у червні на Генеральній Асамблеї ЄМРП), опрацьовують питання підвищення привабливості професії судді для висококваліфікованих правників, цифровізації в судовому процесі, комунікації судової влади.
Під час пленарного засідання ЄМРП Інна Плахтій поінформувала колег з інших країн про масштаби кадрової кризи в українських судах, зокрема про нестачу третини суддів у системі правосуддя. Зазначила, що найбільш загрозливою є ситуація в апеляційних судах, де відтік кадрів постійний і дуже значний. Дефіцит становить 62 % суддів, оскільки упродовж 8 років (із 2016 року) не здійснювалося призначення суддів до судів апеляційної інстанції. Колеги з інших країн ситуацію з нестачею кадрів характеризують як надзвичайно складну, водночас позитивно оцінюють зміни, які відбуваються в судовій системі України в умовах воєнного стану, зокрема оновлення складу найвищих органів судової влади – Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ), відновлення конкурсних процедур, спрощення процедури добору, широке залучення громадськості.
За словами Інни Плахтій, ЄМРП визначила такі перешкоди для зайняття посади судді, які існують і в Україні: критика судової влади з боку політиків, медіа, громадськості; брак престижу і статусу; обмежені можливості кар’єрного зростання; неналежні умови праці; значне навантаження та відсутність балансу між роботою і життям; брак соціальних гарантій; високі вимоги до роботи та етичні вимоги, складність і тривалість процедур. Членкиня ВРП висловила сподівання, що рекомендації стосовно подолання цих перешкод будуть корисними і для України, а співпраця з поважним представницьким європейським органом сприятиме розвитку судової системи.
Ректор Національної школи суддів України (НШСУ) Микола Оніщук акцентував, що кількість справ, які розглядаються в судах, залишається значною. Українські судді, попри кадровий колапс і радикальне скорочення суддівського корпусу, продовжують здійснювати правосуддя. Завдяки позиції суддів загальна ситуація залишається прийнятною для умов воєнного часу, хоча кадрова диспропорція породжує проблему тривалого судового розгляду.
За його словами, НШСУ, своєю чергою, вживає заходів для подолання дефіциту кадрів, зокрема напрацьовуючи тестові завдання, адже без створення екзаменаційних інструментів для ВККСУ неможливо провести конкурсні процедури та призначити суддів. НШСУ у співпраці з ВККСУ підготувала 13 тисяч тестів та близько 200 практичних завдань для проведення конкурсного відбору на посади суддів у судах апеляційної інстанції.
Микола Оніщук зазначив і про безпрецедентну інтенсивність навчання суддів, що зумовлено специфікою нових справ, пов’язаних із воєнними діями. Зауважив, що рівень мотивації суддів на здобуття нових знань надзвичайно високий.
НШСУ запровадила початкову підготовку судді після призначення на посаду. З огляду на це виникає потреба у призначенні суддів великими групами для належної організації навчального процесу. Найближчим часом потрібно також спільно з ВККСУ вирішувати питання щодо організації оцінювання суддів на постійній основі.
Крім того, Микола Оніщук вказав, що під час нової територіальної організації судів потрібно досягти територіальної єдності всіх суб’єктів системи правосуддя. Тема укрупнення судів може стати менш чутливою, якщо паралельно активно розвиватиметься цифровізація судочинства, посилюватиметься застосування альтернативних методів правосуддя, формуватиметься медіаційна культура, впроваджуватиметься інститут обов’язкового досудового врегулювання спорів.
Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Віктор Килимар наголосив, що мета ВККСУ – подолати кадровий дефіцит у судах. Після формування органу відновлено конкурс на зайняття посад суддів у судах першої інстанції, розпочато конкурси до апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду. На зайняття посад суддів апеляційної інстанції претендують 2076 кандидатів, допущено до участі в конкурсі 834 кандидатів. На зайняття посад суддів ВАКС станом на 29 березня 2024 року претендують 170 кандидатів. Триває етап формування Громадської ради міжнародних експертів, яка сприятиме ВККСУ у проведенні другого конкурсу на зайняття посад суддів ВАКС.
Т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України Максим Пампура поінформував про аспекти організаційного і фінансового забезпечення органів судової влади та повідомив про можливості підвищення рівня професійної підготовки суддів та працівників апаратів судів. Зазначив, що наявний фінансовий ресурс для виплати суддівської винагороди новопризначеним суддям, а також передбачені кошти для оплати праці працівників секретаріату ВККСУ . Максим Пампура подякував ВРП та Комітету Верховної Ради України з питань правової політики за спільні зусилля у вирішенні питань фінансового забезпечення. Зазначив, що Держбюджетом України на 2024 рік передбачено кошти (10,7 мільйона гривень) для запровадження модуля «Суддівське досьє».
Максим Пампура констатував, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України щодня зростає кількість пошкоджених приміщень судів, постійно виникає потреба в забезпеченні установ електроенергією з використанням альтернативних джерел.
Співкоординаторка Громадської ради доброчесності Вероніка Крейденкова наголосила на наявності прогресу у взаємодії органів суддівського врядування та громадськості. Зокрема, відзначила відкритість діяльності ВРП, прозорі стандарти добору до служби дисциплінарних інспекторів, визначення в Регламенті Вищої ради правосуддя пріоритетності розгляду скарг, які становлять значний суспільний інтерес. За її словами, ГРД ефективно взаємодіє з ВККСУ. Зокрема, погоджені перелік індикаторів, які свідчать про невідповідність судді чи кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, а також принципи їх застосування. Це забезпечить єдиний підхід до оцінювання суддів. Вероніка Крейденкова закликала суддів не уникати контактів із ГРД, адже висновки ГРД щодо суддів мають бути обґрунтованими та об’єктивними.
Експерт з антикорупційних питань та судової реформи Міжнародної організації права розвитку (IDLO) Віктор Килимар позитивно оцінив підходи, які ВРП обрала для розробки критеріїв доброчесності, зокрема запрошення представників різних середовищ, які в минулому мали різні погляди на зазначене питання. Завдяки цьому створено платформу для конструктивного діалогу та пошуку спільного бачення. Схвалив ініціативу щодо оголошення відкритого конкурсу на посаду Голови Державної судової адміністрації України. Віктор Килимар також наголосив на потребі закріплення принципів публічності і прозорості, що унеможливить корупційні прояви, та зазначив, що досвід співпраці з ВРП та ВККСУ впродовж останнього року дає підстави для обґрунтованого оптимізму, що цих принципів буде дотримано.
