Аби почати примусове виконання рішення суду, необхідно звернутися із відповідною заявою до державного чи приватного виконавця. Заява про примусове виконання рішення подається у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження», тобто виконує ті самі рішення, що виконують державні виконавці, крім:
1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України), органи військового управління;
5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
9) рішень про конфіскацію майна;
10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»;
12) рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України. До строку зайняття діяльністю приватного виконавця не зараховується строк зупинення діяльності приватного виконавця.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
Тож, розглянемо алгоритм дій у разі, якщо справу за виконавчим провадженням відкрито приватним виконавцем.
Інформація про приватного виконавця є у відкритому доступі та міститься в Єдиному реєстрі приватних виконавців України (далі – Єдиний реєстр), який функціонує відповідно до статті 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Доступ до інформації з Єдиного реєстру є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації.
Єдиний реєстр містить відомості про офіс приватного виконавця: поштова адреса офісу, номер телефону, номер факсу офісу, адреса електронної пошти, номер мобільного телефону приватного виконавця.
З огляду на це слід зазначити, що заінтересована особа може здійснювати комунікацію з приватним виконавцем за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку, шляхом надсилання листів на поштову адресу офісу приватного виконавця та адресу електронної пошти, а також безпосередньо відвідувати офіс приватного виконавця за адресою його місцезнаходження у спеціально визначений для прийому громадян час.
Також слід зазначити, що у випадках, передбачених частиною першою статті 42 та пунктом 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», діяльність приватного виконавця може бути зупинена.
У період зупинення діяльності приватному виконавцю забороняється здійснювати діяльність приватного виконавця. Відомості про зупинення діяльності приватного виконавця містяться в Єдиному реєстрі.
У разі зупинення діяльності приватного виконавця його заміщення відбувається на підставі договору, укладеного з іншим приватним виконавцем, а також на підставі наказу Міністерства юстиції України у випадках, визначених Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно з частиною сьомою статті 42 цього Закону, приватний виконавець, який заміщує приватного виконавця, вчиняє виконавчі дії від свого імені та прикладає особисту печатку.
Інформацію про заміщення приватного виконавця, діяльність якого зупинена, можна отримати з Єдиного реєстру або в Міністерстві юстиції України.
Зберігайте цей допис собі та поділіться з тими, для кого ця інформація актуальна.
Інформація станом на 15.07.2024
