Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, у тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Таку позицію Північно-західного апеляційного господарського суду, викладену у постановівід 01.04.2024 у справі № 924/1225/21, підтримав Верховний Суд (постанова від 10.07.2024).

У справі, що розглядалася, позивач – гр.Ч. як учасник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ; відповідач) оскаржував рішення ОСББ від 16.10.2020 та від 24.12.2020, оформлені протоколами загальних зборів, просив визнати їх недійсними та скасувати зміни до відомостей про ОСББ, внесені державним реєстратором на підставі цих оскаржуваних рішень. Позовні вимоги обґрунтовував, зокрема, тим, що відповідач порушив порядок повідомлення співвласників про скликання зборів, встановлений частиною четвертою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пунктом 5 розділу ІІІ Статуту відповідача, оскільки позивач не був повідомлений про скликання зборів, про їх дату, час, місце та порядок денний, участі у зборах та у голосування з питань порядку денного зборів не брав.

Господарський суд першої інстанції позов задовольнивчастково.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановоювід 01.04.2024 скасував рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022 та ухвалив нове – про відмову в позові з наступних підстав:

- неповідомлення позивача про скликання, дату, час та місце проведення оскаржуваних зборів у письмовій формі не є самостійною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, оскільки безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення;

- для визначення факту достатності чи недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку та загальну площі квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

- посилання в позовній заяві на невідповідності у листках-опитувальниках (додатки до протоколу Загальних зборів від 16.10.2020; шляхом їх заповнення частина учасників ОСББ брала участь у голосуванні) не свідчить про те, що позивач обґрунтовував позовні вимоги невідповідністю зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку та, відповідно, недостатністю голосів (кворуму) для прийняття рішень саме з мотивів такої невідповідності;

- відсутні сумніви у добросовісному здійсненні ОСББ його процесуальних прав або у виконанні обов`язків щодо подання витребуваних у нього судом доказів: відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень будинку; аналогічний список з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень в будинку подано апеляційному господарському суду під час нового розгляду справи (проте, суд обґрунтував неприйняття втретє поданого списку);

- зазначена у протоколі загальних зборів та у наданому списку співвласників станом на 16.10.2020 загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень будинку у розмірі співпадає з відомостями, що містяться у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 06.10.2020; участь у голосуванні взяли 63 особи (у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через своїх представників співвласників в кількості 54 особи; присутніх на зборах 9 осіб), яким належить 56,35%;

- рішення, які приймалися на оспорюваних зборах, по своїй суті не стосуються визначеного переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, не стосуються порядку управління та користування майном, не стосуються передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, не стосуються реконструкції чи капітального ремонту багатоповерхового будинку, як і не стосуються зведення господарських споруд, а, отже, для прийняття цих рішень на зборах було достатньо голосів, адже для їх прийняття необхідно щоб проголосувала більшість (50,01%), в той час, як: за 1, 2, 6 та 7 питання проголосувало 56,35% співвласників квартир та приміщень; за 3 питання проголосувало 55,79% співвласників квартир та приміщень; за 5 питання проголосувало 52,82% співвласників квартир та приміщень;

- рішення з п.4 порядку денного загальних зборів стосовно повернення площ загального користування (шляхом проведення роботи із поданням позовів відповідного змісту до судових органів) не належить до числа рішень, для ухвалення яких необхідно не менш як дві третини загальної кількості голосів усіх співвласників, а тому відсутня підстава для визнання його недійсним (за п.4 проголосувало 56,35% співвласників квартир та приміщень, що є достатнім для прийняття відповідного рішення);

- на час прийняття загальними зборами оспорюваного рішення 16.10.2020 гр.С., якого обрали головою правління оскаржуваним рішенням, користувався усіма правами співвласника об'єднання;

- посада голови правління є виборною, і відповідно до п.16 статуту відповідача правління своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження голови правління та звільнити його з цієї посади; в матеріалах справи відсутні докази, котрі б вказували на те, що позивачу будь-яким чином заважають подавати свою кандидатуру чи виносити на розгляд загальних зборів питання, котрі є в його прерогативі (зокрема щодо обрання його в органи правління); враховуючи баланс інтересів співвласників та позивача, в розрізі питань порядку денного, котрі розглядалися на оскаржуваних загальних зборах, позивач не довів порушення його прав саме прийнятими рішеннями;

- визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ; за таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з’ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом; суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку;

- зважаючи на встановлення наявності достатньої кількості голосів для прийняття рішень щодо всіх питань порядку денного та враховуючи те, що всі питання порядку денного стосувалися вирішення питань, котрі виникають в процесі діяльності юридичної особи та не є такими, що суттєво міняють вектор діяльності роботи об'єднання, що могло б вплинути на матеріальні інтереси співвласників будинку, позивач не навів доводів щодо порушення його прав і законних інтересів безпосередньо оспорюваними ним рішеннями загальних зборів, адже позовні вимоги жодним чином не можуть забезпечити поновлення права, оскільки не передбачають механізму реалізації позивачем такого права.

Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 10.07.2024, якою залишив без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду, зазначив, що встановивши загальну площу нежитлових приміщень та квартир будинку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у голосуванні взяли учать 63 особи (у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через своїх представників співвласників в кількості 54 особи та присутні на зборах в кількості 9 осіб), яким належить площа, що становить 56,35% від загальної; враховуючи, що рішення, які приймалися на спірних зборах по своїй суті не стосуються визначеного переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, не стосуються порядку управління та користування майном, не стосуються передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, не стосуються реконструкції чи капітального ремонту багатоповерхового будинку, як і не стосуються зведення господарських споруд (зокрема і рішення з питання № 4 порядку денного), то для їх прийняття на зборах було достатньо голосів.

Верховний Суд виснував, що суд апеляційної інстанції надав оцінку питанню наявності порушеного права позивача, при цьому врахував баланс інтересів співвласників та самого ОСББ, межі втручання суду у діяльність об'єднання, та дійшов правильного висновку про не встановлення факту порушення спірними рішенням прав та законних інтересів позивача.

З повним текстом постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 924/1225/21 можна ознайомитися за посиланням.

Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду,

секретар ІІ Судової палати Алла Гудак