Станом на 1 вересня 2025 р. в Україні вже зареєстровано 179 803 правопорушень, кваліфікованих за статтею 438 КК України (воєнні злочини) і їхня кількість продовжує зростати. Про це йдеться у звіті "Моніторинг судових проваджень та аналіз судових рішень у справах про воєнні злочини (за ст 438 КК України)", підготовленому ВГО "Асоціація правників України" у співпраці з Проєктом ЄС "Право-Justice", Інститутом прав людини АПУ та Міжнародною асоціацією юристів.
Презентація аналізу відбулася 23 вересня у Києві. Відтак, це третій звіт, підготовлений за результатами впровадження Проєкту з моніторингу судових засідань та аналізу судових рішень у справах щодо воєнних злочинів.
"Сьогоднішній звіт нагадує, що навіть у часи війни правосуддя має залишатися прозорим, справедливим та заснованим на повазі до прав людини. Це єдиний шлях до забезпечення відповідальності і відновлення довіри суспільства", - підкреслив Гедімінас Навіцкас, заступник голови Представництва ЄС в Україні.
Зі свого боку, Себастьєн Сюрен, заступник голови місії Посольства Франції в Україні, зазначив, що аналіз не є абстрактним, а ґрунтується на спостереженні в залі суду, на щоденній роботі прокурорів, суддів, адвокатів, жертв і свідків.
"Звіт дає нам нам усім дорожню карту на майбутнє, адже рекомендації, які у ньому містяться, стосуються всіх учасників судового процесу: суддів, прокурорів, адвокатів, органів суддівського врядування, медіа та громадянського суспільства. Вони закликають до більш відкритих і доступних слухань, підвищення професійної поведінки адвокатів і прокурорів, кращого планування розгляду справ, вдосконалення перекладу, повідомлення та тлумачення, та, що найважливіше, до більшого захисту та підтримки потерпілих і свідків", - додав Себастьєн Сюрен.
У фокусі моніторингу були такі фундаментальні гарантії як право на незалежний та безсторонній суд, право на переклад, презумпція невинуватості, публічність та вмотивованість судового рішення тощо. За словами авторів ініціативи, ефективність реалізації окремих елементів права на захист залишалася проблемною. Крім того, монітори також зафіксували структурні виклики, які мають тенденцію до загострання, зокрема: нестача суддівських кадрів, зростання навантаження на окремі суди, складність доступу до повної інформації про справи та інші.
Водночас, попри виклики відзначено позитивну тенденцію до зростання якості судових рішень. За словами авторів звіту, вироки стають аргументованішими, містять повний правовий аналіз складу злочину, а їхній наратив є більш структурованим і вмотивованим.
"Головний висновок цього звіту полягає у тому, що попри виклики війни, українські суди демонструють прагнення дотримуватися ключових гарантій справедливого судового розгляду. Це дуже важливо як для громадян, так і для міжнародної спільноти. Адже, у той час, коли РФ системно зневажає міжнародне право, Україна, навіть у період повномасштабної війни та у справах про воєнні злочини, демонструє спроможність забезпечувати стандарти справедливого судового розгляду", - наголосила Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice".
Своєю чергою, Анна Стаханова, співавторка звіту, головна експертка Проєкту ЄС "Право-Justice" з питань відповідальності за міжнародні злочини, підкреслила, що моніторинг судових процесів у справах про воєнні злочини демонструє стійку динаміку.
"За останні вісім місяців зафіксовано понад 1100 судових засідань і проаналізовано 55 вироків першої інстанції. Такі цифри - не просто статистика. Це доказ того, що навіть під час війни Україна вибудовує правосуддя, яке ґрунтується на законі, прозорості й відданості справедливості", - підсумувала Анна Стаханова.
Зауважимо, третя фаза Проєкту охоплює період з 1 листопада 2024 р. до 30 червня 2025 р. У межах третьої фази до поля зору моніторингу потрапили 292 кримінальні провадження та понад 1100 судових засідань. Так, моніторами було відвідано 644 судові засідання, що дозволило сформувати репрезентативну вибірку для аналізу судової практики.
Джерело фото: https://www.pravojustice.eu/
