Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович і суддя КАС ВС Наталія Блажівська взяли участь у презентації та обговоренні звіту «Дискреція в адміністративному судочинстві», підготовленого проєктом ЄС «Право-Justice». Учасниками заходу, який відбувся 29 січня 2021 року в онлайн-режимі, стали також керівник проєкту ЄС «Право-Justice» Довідас Віткаускас, національний експерт проєкту Роман Мельник, національний експерт проєкту, заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда, міжнародний експерт проєкту, голова Європейської асоціації адміністративних суддів, суддя адміністративного суду Відня Едіт Целлер, голова Восьмого апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха, заступник голови Восьмого апеляційного адміністративного суду Віталій Затолочний, судді адміністративних судів, а також науковці та представники громадськості.
Під час онлайн-заходу учасники обговорили теми стосовно дискреції адміністративного органу в контексті юридичної доктрини; стандартів та рекомендацій Ради Європи і судової практики держав – членів ЄС щодо дискреції адміністративного органу; дискреції адміністративного органу в межах національного законодавства та судової практики; презентації настанов (алгоритму) з реалізації контролю адміністративних судів за реалізацією дискреції адміністративного органу.
Модерували захід національні експерти проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська та Костянтин Красовський.
Голова КАС ВС Михайло Смокович, вітаючи учасників заходу, висловив подяку його організаторам, зокрема постійним партнерам із проєкту Європейського Союзу «Право-Justice», за плідну багаторічну співпрацю з актуальних питань адміністративного права та судочинства, а також за можливість обговорення такої проблематики на майданчиках проєкту в колі представників юридичної спільноти високого фахового рівня.
«Теми, які обираються для обговорення, завжди дуже важливі в контексті тих реформ, що проводяться в нашій державі. Не менш важливі вони і в аспекті правозастосування. Тому абсолютним позитивом є те, що на цьому майданчику ми можемо разом дослідити питання дискреції адміністративних органів і судовий контроль за її реалізацією під кутом зору юридичної доктрини, європейських стандартів, національного законодавства та судової практики, а також обмінятися досвідом та набути нових знань», – зауважив Михайло Смокович.
Голова КАС ВС зазначив, що питання щодо визначення меж судової дискреції досить дискусійне. Крім того, результати Моніторингу адміністративного судочинства в Україні, проведеного проєктом ЄС «Право-Justice», показали, що в національному законодавстві немає чітких правил щодо межі судового втручання в дискреційні повноваження адміністративних органів, а також те, що немає розмежування між дискреційними повноваженнями виборних та невиборних органів влади і не визначено різниці в обсязі повноважень суду при перегляді індивідуальних та колегіальних рішень. Водночас дослідження виявило й те, що поняття тлумачення законів та дискреція недостатньо розмежовані у всіх сферах української юридичної доктрини.
На переконання Михайла Смоковича, проведення цього заходу дасть відповіді на найважливіші питання з визначеної проблематики, а результати дискусій можуть бути використані для подальшого проведення реформ в Україні та вдосконалення правозастосовної практики.
Суддя КАС ВС Наталія Блажівська зазначила, що експерти напрацювали конкретний алгоритм, який побудований на відповідній практиці Верховного Суду з урахуванням Рекомендації Ради Європи, що допоможе суддям у роботі.
Доповідачка звернула увагу на тезу з фундаментальної праці колишнього голови Верховного суду Ізраїлю Аарона Барака про те, що розсуд (дискреція) – це повноваження, дане особі, яка наділена владою обирати між двома і більше альтернативами, коли кожна з альтернатив є законною.
Наталія Блажівська сказала, що у чинному законодавстві фактично не так і багато випадків, коли в суб’єкта владних повноважень справді є дискреція. Касаційний адміністративний суд у складі ВС, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, неодноразово формулював позицію, що у конкретних справах законодавство насправді не передбачало дискрецію органу. З огляду на вимоги ч. 2 ст. 2 КАС України важливим є передусім чіткий аналіз рішень і дій суб’єкта владних повноважень, чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також чи було використано повноваження з метою, з якою це повноваження надано конкретному органу.
Суддя наголосила, що, незважаючи на відсутність законодавчо закріпленого поняття дискреції, суд формулює підходи до дискреції, спираючись на рекомендації Ради Європи. Тому суди нижчих інстанцій на прикладі переглянутих справ наглядно бачать, де дискреції не було.
Під час виступу суддя КАС ВС висловила переконання, що навіть після такого фундаментального дослідження і запропонованих алгоритмів дискусія розвиватиметься, але вже в напрямі аналізу застосування алгоритмів на практиці.
