24 лютого 2026 року у Київському апеляційному суді відбувся круглий стіл “Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок війни: міжнародний та національний аспекти”.
Захід, організований Національною школою суддів України у співпраці з Київським офісом Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України, проходив у змішаному офлайн- та онлайн-форматі. Це дозволило залучити широку аудиторію суддів, а також представників судової влади та міжнародних проєктів Ради Європи до фахового обговорення.
Ключовими темами дискусії були Реєстр збитків для України як перший етап міжнародного компенсаційного механізму, національна судова практика у справах, пов’язаних із завданою війною шкодою, а також синергія міжнародних і національних структур у захисті прав постраждалих.
Круглий стіл відбувся у четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну та розпочався хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих у цій війні.
Дискусію розпочали вступними промовами ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук,голова Київського апеляційного суду Ярослав Головачов та виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України, Маркіян Ключковський.
Микола Оніщук зазначив, що із початком повномасштабної війни стало очевидно, що шкода, завдана громадянам і бізнесу, матиме масовий та невідворотний характер. У відповідь Національна школа суддів України за підтримки проєктів Рада Європи розробила спеціальний навчальний курс для суддів і помічників суддів щодо механізмів захисту прав осіб, постраждалих від війни. Цей курс уже інтегровано в програми початкової підготовки та підвищення кваліфікації суддів різних юрисдикцій, що сприятиме уніфікації підходів і посиленню ефективного захисту прав постраждалих.
Ректор акцентував, що важливою складовою міжнародного компенсаційного механізму є Реєстр збитків для України, який має забезпечити інтеграцію національних судових рішень у майбутню систему міжнародних репарацій. Наголосив на необхідності врахування українськими судами особливостей функціонування цього механізму з метою уникнення дублювання процедур, належної фіксації доказів та підвищення ефективності подальших стягнень. Також підкреслив, що новий підхід має сприяти трансформації судової практики – від ухвалення символічних рішень до формування реального інструменту отримання компенсацій через міжнародні механізми.
Ярослав Головачов зазначив, що 24 лютого є не лише датою початку повномасштабної війни, а й символом відповідальності держави за захист прав людини та створення ефективних механізмів фіксації й відшкодування завданої шкоди. Важливим кроком у цьому напрямі стало створення Реєстру збитків для України, який закладає підґрунтя для майбутніх компенсаційних механізмів і системи репарацій. Водночас ключову роль у формуванні дієвих підходів до відшкодування відіграє національна судова практика, що забезпечує послідовність правових позицій і визначає орієнтири подальшого розвитку механізмів компенсації. У цьому контексті професійні дискусії за участю суддів є надзвичайно важливими для вдосконалення правових інструментів захисту осіб, постраждалих від війни.
Маркіян Ключковський презентував ключові етапи функціонування Реєстру збитків для України, підкресливши його значення як першого кроку до відновлення справедливості на міжнародному рівні. Зокрема, Реєстр створено під егідою Ради Європи як міжнародну платформу для документального фіксування шкоди, втрат і збитків, завданих внаслідок повномасштабної агресії рф проти України з 24 лютого 2022 року. Він має штаб-квартиру в Гаазі та офіс у Києві, а до нього вже приєдналися 44 держави та Європейський Союз, що сприяє консолідації зусиль світової спільноти у напрямку відновлення справедливості.
Через портал “Дія” Реєстр прийматиме заяви за понад 40 категоріями збитків від фізичних і юридичних осіб, а також державних органів. Наразі до подання заяв відкрито 15 категорій. Реєстр документує пошкоджене майно, втрати життів та інші види шкоди. Документація включає заяви, докази та супровідні матеріали, що створює надійну базу для подальшого розгляду у міжнародних судах чи компенсаційних механізмах. На сьогодні вже зафіксовано понад 115 000 заяв, що поступово лягає в основу для майбутньої міжнародної Компенсаційної комісії. Серед головних переваг Реєстру – уніфікація стандартів збору даних, прозорий та системний підхід до класифікації збитків, а також міжнародне визнання зібраних відомостей, що зміцнює позиції України у міжнародних правових процесах і сприяє притягненню росії до відповідальності за шкоду, завдану війною, – резюмував виконавчий директор Реєстру збитків.
У межах круглого столу учасники обговорили національну судову практику щодо відшкодування шкоди, яку представили голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Марина Червинська, судді Великої Палати ВС Микола Мазур, Надія Стефанів та Ольга Ступак, а також суддя Господарського суду Луганської області Олена Фонова.
Насамкінець було акцентовано увагу на можливостях міжнародного Реєстру збитків та захисту прав осіб, постраждалих від війни, зокрема на ефективних моделях співпраці й обміну інформацією. Своїм досвідом і напрацюваннями з цих питань поділилися представниця з питань співпраці з Україною Ірина Кірєєва, голова Київського офісу Реєстру Ганна Христова та керівниця проєкту Ради Європи з удосконалення судових і позасудових засобів захисту прав постраждалих Наталія Охотнікова.
Круглий стіл пройшов у динамічних дискусіях і став черговим кроком у розвитку національної та міжнародної системи відшкодування збитків, завданих війною, а також у зміцненні співпраці між українськими судами та міжнародними організаціями.
