Під час вебінару у форматі «ланч-сесій» проєкту «Критерії оцінки шкоди довкіллю» (Criteria for the Assessment of Environmental Damage – CAED) у межах ініціативи ECA incI ECD (Environmental Compliance Assurance including Environmental Crime Directive implementation) Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич розповів про правову природу екоциду як злочину за законодавством України та його співвідношення з європейськими підходами у сфері захисту довкілля. Він окреслив ключові виклики, які постали перед українською правовою системою в умовах масштабної шкоди довкіллю, спричиненої збройною агресією російської федерації, та наголосив на актуальності теми екоциду для національного і міжнародного правопорядку.
Секретар Великої Палати ВС звернув увагу на положення Директиви (ЄС) 2024/1203 (Environmental Crime Directive – ECD), яка передбачає кваліфікацію правопорушень, що спричиняють широкомасштабну та істотну шкоду екосистемам, як тяжких кримінальних правопорушень. Він акцентував, що такі діяння можуть бути зіставними з екоцидом. Україна вже має відповідну норму в кримінальному законодавстві, а процес гармонізації з acquis communautaire ЄС є складовою євроінтеграційного курсу держави, зокрема після набуття Україною у 2022 році статусу кандидата на вступ до ЄС.
Віталій Уркевич розповів, що у 2001 році злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку були виокремлені в розд. XX КК України, та зауважив, що всі статті цього розділу встановлюють кримінальну відповідальність за такі суспільно небезпечні діяння. Він детально зупинився на складі злочину екоциду, передбаченого ст. 441 КК України. Суддя роз’яснив, що екоцид охоплює масове знищення рослинного чи тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також інші дії, які можуть спричинити екологічну катастрофу. Спікер зазначив про елементи складу злочину — об’єкт, об’єктивну та суб’єктивну сторони, суб’єкта — і наголосив, що екоцид є умисним злочином, що відрізняється від інших екологічних правопорушень формою вини (суб’єктивною стороною).
Суддя також звернув увагу на необхідність урахування контекстуального елементу під час кваліфікації екоциду, а саме усвідомлення особою того, що відповідні дії вчиняються в умовах збройного конфлікту. Він навів приклади значної шкоди довкіллю, завданої внаслідок війни росії проти України, зокрема руйнування критичної інфраструктури, знищення природних екосистем і загибель тварин, та зазначив, що масштаби таких наслідків обчислюються сотнями мільярдів євро.
Насамкінець Віталій Уркевич зауважив, що російська агресія наочно продемонструвала реальність загрози екоциду для сучасного світу. Він наголосив на необхідності посилення відповідальності за такі діяння як на національному, так і на міжнародному рівнях, і сказав, що Україна вже сьогодні відіграє провідну роль у формуванні підходів до криміналізації екоциду. За його словами, український досвід має принципове значення для забезпечення екологічної безпеки та захисту довкілля в інтересах усього людства.
Презентація Віталія Уркевича (англійською мовою) доступна за посиланням – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Ecocide_as_a_crime_under_Ukrainian_law_.pdf.
