Суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Ганна Вронська і начальник управління аналітичної та правової роботи Касаційного кримінального суду департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Ольга Бринзанська взяли участь у тренінгу «Злочини екоциду», який відбувся в межах підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів.
Захід мав на меті надати суддям комплексне розуміння злочину екоциду, окреслити спільні та відмінні риси екоциду і воєнних злочинів, розглянути сучасний стан правового регулювання на міжнародному й національному рівнях, визначити коло суб’єктів відповідальності, а також проаналізувати види шкоди довкіллю та методику оцінки екологічних збитків.
У виступі Ганна Вронська зосередила увагу на видах шкоди довкіллю, яка виникає внаслідок війни, принципах її відшкодування та методиках оцінки екологічних збитків.
Суддя розповіла про різні форми шкоди довкіллю, спричиненої збройною агресією, зокрема про пряму, непряму та кумулятивну шкоду, зазначивши, що остання виникає внаслідок поєднання кількох факторів, які створюють ефект «екологічної воронки». Шкода може бути короткостроковою, середньо- або довгостроковою, а також може охоплювати локальний, регіональний чи транскордонний рівень, що особливо загрожує міжнародній екологічній безпеці.
Спікерка окреслила ключові принципи, які мають застосовуватися при відшкодуванні шкоди довкіллю: «забруднювач платить», принцип превенції, відновлення, справедливості між поколіннями, а також обґрунтованості та наукової точності. Вона наголосила, що держава-агресор повинна нести повну відповідальність за заподіяну шкоду та забезпечити не лише фінансову компенсацію, а й екологічну реабілітацію постраждалих територій.
Доповідачка розкрила зміст нормативно затверджених методик, які регулюють порядок визначення шкоди, заподіяної землі, воді, повітрю, заповідному фонду та іншим компонентам довкілля. Серед них слід звернути увагу на Методику визначення шкоди та збитків, завданих територіям та об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Саме в цій Методиці передбачено, що відшкодуванню підлягають не лише відновлювані втрати ПЗФ, але й безповоротні (невідновлювані) втрати ПЗФ.
Методика також передбачає, що визначення обсягів шкоди здійснюється, в тому числі, з метою подання на цих підставах відповідних позовів на компенсацію до судових інстанцій, у тому числі міжнародних.
На завершення суддя наголосила, що створення ефективного механізму відшкодування шкоди довкіллю є не лише юридичним завданням, а й моральним імперативом на перетині екологічного, міжнародного, фінансового та адміністративного права. Вона сказала про необхідність системного, довготривалого та принципового підходу до компенсації збитків для збереження природного середовища для майбутніх поколінь.
Окремий блок заходу було присвячено питанням щодо написання вироку суду у кримінальних провадженнях про екоцид. Ольга Бринзанська представила презентацію, підготовлену у співпраці із суддею Великої Палати Верховного Суду Миколою Мазуром. У презентації вони розкрили ключові аспекти кваліфікації злочину екоциду, визначеного ст. 441 КК України.
Під час тренінгу лекторка наголосила, що ця стаття визначає екоцид як масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Вона зауважила, що формування позиції судді має ґрунтуватися не лише на національному законодавстві, а й на доктринальних і політико-правових підходах, ураховуючи положення Директиви ЄС (PE-CONS 82/23) від 27 лютого 2024 року та Конвенції Ради Європи про захист довкілля засобами кримінального права, ухваленої 13–14 травня 2025 року Комітетом Міністрів Ради Європи.
Окрему увагу було приділено формуванню внутрішнього переконання суду щодо винуватості чи невинуватості особи у вчиненні екоциду. Серед ключових питань — чи мало місце діяння, передбачене ст. 441 КК України, чи його наслідки відповідають критеріям «екологічної катастрофи», чи існує причинно-наслідковий зв’язок між діями та шкодою, а також чи діяла особа умисно, усвідомлюючи масштаб і небезпечність наслідків.
Важливою темою виступу стало питання доказування. Екоцид як знищення екосистеми потребує застосування спеціальних знань, зокрема інженерно-екологічних, гірничотехнічних, судово-ветеринарних і комплексних експертиз. Такі дослідження дають змогу встановлювати обсяг та характер шкоди і можливість відновлення екосистеми.
Завершуючи, Ольга Бринзанська зауважила, що правильне формулювання обвинувачення має важливе значення для вироку суду. Воно повинно містити опис діяння, спосіб його вчинення, наслідки, форму вини і мотиви. Екоцид є злочином проти безпеки людства, а відмінність його від злочинів проти довкілля полягає в масштабі та характері шкоди, зазначила лекторка. Саме тому, на її думку, розгляд кримінальних проваджень про екоцид потребує комплексного підходу до правозастосування.
Із презентаціями можна ознайомитися за посиланнями:
презентація Ганни Вронської – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Skoda_dovkil.pdf;
презентація Миколи Мазура та Ольги Бринзанської – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Napus_vuroky_ekotcud.pdf.
Захід організувала Національна школа суддів України за підтримки Асоціації правників України та Міжнародної асоціації юристів.
