Про особливості касаційного розгляду цивільних справ, судову реформу, кадровий голод, навантаження на суддів, конкурси на посади суддів, проблеми правосуддя, зумовлені війною, і про розгляд окремих категорій справ в умовах війни розповів суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Синельников під час лекції для студентів Державного податкового університету.
Євген Синельников згадав про судову реформу 2016–2017 років, у межах якої було створено новий Верховний Суд, відзначивши, що конкурс на посаду судді ВС був прозорим і брати участь у ньому, крім суддів, мали змогу також адвокати й науковці.
Євген Синельников зауважив, що сьогодні тривають конкурси на посади суддів першої та апеляційної інстанцій. За словами британських колег, в Англії та Уельсі процедури обрання суддів значно простіші: вони передбачають лише написання проєкту судового рішення й проходження співбесіди. В інших європейських країнах також, як правило, немає таких складних процедур, як в Україні, однак відповідні норми українського законодавства зумовлені, в тому числі, бажанням убезпечитись від корупційних ризиків.
Лектор звернув увагу на проблему гострого кадрового голоду в судовій системі. Зокрема, нестача суддів в апеляційних судах становить уже понад 60 %. Наприклад, у Сумському апеляційному суді сьогодні здійснює правосуддя лише чотири судді з 25 передбачених штатним розписом. Понад це, цим суддям дуже важко працювати в умовах постійних обстрілів, повітряних тривог.
Реалії сьогодення загалом накладають відбиток на діяльність судів. У грудні 2024 року ворожа ракета влучила у приміщення Дніпровського апеляційного суду в Кривому Розі, загинув один працівник суду, ще кілька отримали поранення. Минулого місяця внаслідок ракетної атаки на м. Суми було значно пошкоджено приміщення одного з районних судів. У складних умовах перебувають Херсонський апеляційний суд та районні суди міста. Разом з тим люди, які досі проживають у прифронтових населених пунктах, запитують у представників судів, судової охорони, коли ж буде забезпечено транспорт для того, щоб дістатися до суду. У них залишаються проблеми, які може вирішити тільки суд.
Євген Синельников торкнувся проблеми довіри до суду. Він зазначив, що рівень довіри в тих, хто безпосередньо взаємодіяв із системою правосуддя, переважно високий. Також суддя навів статистику: минулого року суди першої інстанції загальної юрисдикції розглянули близько 1 млн. 202 тис. справ, апеляційні суди –майже 74 тис. справ. Наведені цифри свідчать про те, що далеко не в кожній справі сторона, що її програла, не згодна з рішенням суду й оскаржує його в апеляційному порядку. КЦС ВС у 2014 році розглянув приблизно 17,5 тис. справ, тобто в касаційному порядку переглядалося лише 1,5 % судових рішень суду першої інстанції.
Доповідач коротко розповів про структуру ВС, повноваження та функції касаційних судів, їхніх палат, об’єднаних палат, Великої Палати ВС. Окремо зупинився на особливостях процедури касаційного оскарження судових рішень, звернув увагу на запровадження процесуальних фільтрів. Акцентував, що основним завданням касаційного суду є забезпечення єдності та сталості судової практики.
Суддя зауважив, що сьогодні в правничій спільноті відбувається певна дискусія щодо малозначних справ, зокрема висловлюються думки про не дуже вдале формулювання «малозначна справа», оскільки кожна справа для її учасників – важлива. В демократичних країнах, як правило, застосовується поняття «справа з невеликою ціною позову» (small claims). Судові рішення у справах цієї категорії не підлягають перегляду судом касаційної інстанції. Крім того, законодавство України передбачає, що касаційний суд може відкрити провадження в малозначній справі, якщо заявник доведе, що вона має великий суспільний інтерес або виняткове значення, містить виключну правову проблему.
Євген Синельников розглянув також підстави касаційного оскарження. Зокрема, заявник у касаційній скарзі повинен обґрунтувати, що суди попередніх інстанцій дійшли висновків, які суперечать раніше висловленим висновкам ВС. Це зробити непросто, оскільки встановлені судом обставини справи можуть бути різними. Відсутність такого обґрунтування є підставою для повернення касаційної скарги. Однак, враховуючи категорії спорів, участь у яких беруть вразливі групи населення, що не завжди можуть отримати послуги професійного адвоката, КЦС ВС, як правило, залишає касаційну скаргу без руху та пояснює заявнику необхідність виправити її недоліки.
Ще однією підставою касаційного оскарження є відсутність висновку ВС щодо певної правової проблеми. Однак, зазначив суддя, сьогодні такі справи трапляються дуже рідко, оскільки Суд вже сформулював правові позиції практично щодо всіх питань, які виникають у судовій практиці. Також підставою може бути необхідність відступу від попереднього висновку ВС. Але відступ може бути лише в ситуаціях, коли змінився соціальний контекст, розвинулися правовідносини, були якісь події, що потребують іншого підходу в тлумаченні норм права. Крім того, підставою можуть бути процесуальні порушення, визначені процесуальним законом.
Доповідач сказав, що навантаження на одного суддю КЦС ВС минулого року становило близько 800 справ і матеріалів на рік. У районних судах м. Києва судді розглядають по кілька тисяч справ і матеріалів на рік. Це дуже велике навантаження, спричинене нестачею суддів. Таке навантаження негативно впливає на строки розгляду справ. Часто надмірний строк розгляду може знецінити його результат. Суддя навів приклад спорів, що стосуються дітей. Коли дитина проживає з одним із батьків і вирішується спір щодо участі в її вихованні іншого з них, за час розгляду справи може відбуватися процес відчуження дитини, оскільки вона не матиме потрібного контакту з одним із батьків. І цю ситуацію вже буде дуже важко виправити після ухвалення судового рішення.
Євген Синельников розповів і про застосування норм Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Зокрема, він звернув увагу, що суд зобов’язаний розглянути справу про видачу обмежувального припису не пізніше ніж за 72 год після надходження відповідної заяви. У певних випадках цього часу може бути недостатньо, щоб ретельно розібратися в ситуації, оскільки може виникнути потреба допитати свідків, витребувати якісь матеріали, запросити органи соціальних служб, поліції, їхні висновки тощо. Тому, наприклад, в Англії та Уельсі суд може невідкладно видати попередній наказ для припинення певних дій порушника, а остаточний наказ ухвалити вже після ретельного вивчення всіх обставин.
Суддя звернув увагу, що Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей зобов’язує судові й адміністративні органи Договірних держав без затримок здійснювати всі процедури для повернення дітей. Для ухвалення відповідного рішення встановлено строк – шість тижнів. На жаль, національні суди, зокрема і в силу об’єктивних причин, часто не дотримуються таких строків. Євген Синельников зупинився на деяких аспектах розгляду справ щодо повернення дітей в іншу країну за постійним місцем проживання.
Крім того, він розповів про справи щодо відшкодування шкоди, завданої агресією рф. Зазначив, що такі справи розглядалися ще з 2014 року, однак після повномасштабного вторгнення їх стало набагато більше. Лектор навів практику ВС щодо обмеження судового імунітету рф у цій категорії спорів. Суд аргументував свої рішення, зокрема, тим, що країна-агресор порушила імунітет держави Україна, порушила її кордони, застосувала збройну агресію щодо нашої країни та її громадян, шкоди завдано на території України. Крім того, у громадян України не було іншого варіанта судового захисту прав, окрім як звернення до судів України з позовами про відшкодування шкоди.
Євген Синельников звернув увагу, що в деяких районних судах взагалі відсутні судді з повноваженнями. Подібні обставини склалися в одному районному суді Дніпропетровщини, який знаходиться недалеко від межі з Донецькою областю. Позивач, який подав до цього суду позов про позбавлення батьківських прав, звернувся до КЦС ВС із клопотанням визначити іншу підсудність його справи. Однак касаційний суд не має таких повноважень. Натомість своєю ухвалою Верховний Суд роз’яснив, що сам районний суд наділений компетенцією передати справу на розгляд іншого суду, оскільки ЦПК України передбачає можливість передачі справи до іншого суду, якщо в певному суді неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.
Також Євген Синельников розповів про справу щодо позбавлення батьківських прав, яку КЦС ВС розглянув з викликом сторін у відкритому судовому засіданні. За результатами її розгляду касаційний суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив остаточне рішення про задоволення позову (постанова від 19 лютого 2025 року у справі № 147/277/24). З урахуванням найкращих інтересів дитини колегія суддів узяла до уваги, що справа перебувала у провадженні суду майже рік, водночас малолітня дитина має незабаром розпочати навчання в початковій школі, батько самоусунувся від виховання дитини, чоловік матері має намір усиновити дитину, орган у справах дітей змінив свою позицію та не заперечував щодо позбавлення батьківських прав.
