З 1 січня 2025 року в Україні набрав чинності закон № 3985-IX, що змінив правила для підприємців, які мають економічні труднощі. Завдяки імплементації Директиви ЄС 2019/1023 підприємці-боржники отримали шанс уникнути банкрутства, отримавши новий інструмент в правовому полі – процедуру превентивної реструктуризації. Розповідаємо, що це і як працює.
Від ліквідації до збереження
Головна філософія нових змін – перехід від моделі, орієнтованої на ліквідацію підприємства, до моделі раннього втручання та збереження бізнесу як економічної цінності. Раніше в законодавстві існувала процедура досудової санації, проте вона була малоефективною через відсутність чітких гарантій та суперечливі норми. Ухвалення закону № 3985-IX виправило ці прогалини та привело національне законодавство до європейських стандартів.
Превентивна реструктуризація дозволяє боржнику, який ще не став банкрутом, але вже перебуває у стані ймовірної неплатоспроможності, ініціювати судову процедуру для погодження плану реструктуризації з кредиторами та збереження бізнесу. Виконання цього плану може охоплювати зміну складу, умов або структури активів та зобов’язань боржника, а також будь-які інші необхідні операційні зміни.
Перші результати
На сьогодні в господарських судах України перебуває 13 процедур превентивної реструктуризації, у п’яти з них плани реструктуризації вже офіційно затверджені.
Суди, аналізуючи перші справи, виокремлюють такі переваги цього механізму:
- Збереження економічної цінності підприємства.
- Можливість задовольняти вимоги кредиторів поетапно.
- Уникнення тривалих судових процесів та знецінення активів.
- Збереження управління за самим боржником.
- Відсутність «стигми» банкрутства, яка часто відлякує партнерів та інвесторів.
- Забезпечення судового контролю при мінімальному втручанні.
Водночас якщо бізнес все-таки не може погасити борги та відновити діяльність, то може перейти до завершальної стадії – банкрутства.
Виклики та перешкоди
Попри прогресивність, новий інструмент поки не став масовим. Експерти виділяють кілька ключових проблем:
- Низька обізнаність: бізнес ще мало знає про можливості процедури.
- Запізніла реакція: підприємці часто звертаються до суду, коли вже настала фактична неплатоспроможність, хоча логіка закону вимагає реакції на етапі її загрози.
- Скепсис кредиторів: не всі готові йти на розстрочення боргів, особливо в складних умовах воєнного часу.
- Відсутність сталої судової практики: судова практика ще тільки формується, що створює певну невизначеність.
- Побоювання щодо зловживань механізмом мораторію.
Чому це важливо для економіки?
Міжнародний досвід доводить, що чим раніше підприємства розпочинають реструктуризацію, тим вищі шанси мають зберегти робочі місця та забезпечити виплати кредиторам. Превентивні заходи є значно коротшими та дешевшими за класичне банкрутство і мають менший системний вплив на економіку.
Експерти наголошують, що превентивна реструктуризація починається не з подання заяви до суду. Для успіху процедури критично важливою є відповідальність менеджменту, який вчасно проаналізує стан підприємства, оцінить ризики та визнає фінансові проблеми на ранньому етапі. Саме цей шлях є стратегічним напрямом розвитку системи неплатоспроможності в Україні – системи, яка відповідає європейським стандартам і дає другий шанс бізнесу.
