Створення в Україні механізму превентивної реструктуризації боргів бізнесу передбачене законопроєктом «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації» (реєстр. № 10143 від 12 жовтня 2023 року). І саме питання щодо превентивної реструктуризації обговорили під час круглого столу «Bankruptcy.net/ Перезавантаження бізнесу: Превентивна реструктуризація як ключ до успіху» за участю суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олега Васьковського та Сергія Жукова.
Як зазначив секретар профільної палати КГС ВС Олег Васьковський, Верховний Суд долучається до всіх ініціатив, які стосуються правового регулювання, і законопроєкт, який з’явився у площині відновлення платоспроможності, також у фокусі уваги суддів, що розглядають відповідну категорію спорів.
Крім того, для ВС, який здійснює правосуддя і безпосередньо застосовує та тлумачить норми права, важливо, щоб відповідна норма була якісною і передбачуваною, щоб надалі уникнути колізійності й можливих зловживань з боку учасників судового процесу.
Щодо ефективності інструменту досудової санації, яка закріплена в КУзПБ і спрямована на оздоровлення боржника, Олег Васьковський зауважив, що попри позитивну закладену мету ця категорія не є чисельною. Зокрема, станом на 2021 рік до господарських судів було подано 72 заяви про досудову санацію, і це був найвищий показник. Поступово їх кількість почала знижуватися: у 2022 році було 16 заяв, і майже без змін у 2023 році – 17.
Говорячи про законопроєкт, суддя наголосив, що центральне питання, на яке також звертають увагу і його розробники, – яким чином боржник може домовитися з кредиторами. На думку Олега Васьковського, у вказаному законопроєкті закладений структурний механізм і потенціал, який повинен бути розкритий максимально якраз у питанні домовленості боржника і кредиторів. Крім того, головна відмінність превентивної реструктуризації від досудової санації якраз і полягає в запровадженні ширшого інструментарію досягнення результатів комунікації між боржником та кредиторами.
Своїми міркуваннями щодо судових перспектив превентивної реструктуризації поділився з колегами і суддя-спікер КГС ВС Сергій Жуков.
За словами доповідача, законопроєкт торкається не тільки превентивної реструктуризації, а й певних загальних норм і суттєво впливатиме на процедури банкрутства. Водночас превентивна реструктуризація – це важлива, детальна, складна, але дуже короткострокова процедура, що запобігає банкрутству. Так, певним чином вона змінює всі відносини на момент настання ризику виникнення загрози неплатоспроможності.
Разом з тим Сергій Жуков вбачає певні проблеми з умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як «загроза неплатоспроможності».
Як зазначив суддя-спікер КГС ВС, аналізуючи кожну законодавчу ініціативу, основний критерій – це своєрідний тест на зловживання. Відповідно, якщо норми будуть однозначні й зрозумілі, то буде менше зловживань.
Захід організовано проєктом ЄС «Право-Justice» спільно з Комітетом з конкурсного права Асоціації правників України.
