Секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський долучився до експертної дискусії «На шляху до європейських стандартів: імплементація Директиви ЄС 2019/1023», присвяченої практичним аспектам запровадження процедур превентивної реструктуризації в Україні. Участь у заході взяли також народні депутати України, арбітражні керуючі, експерти, представники Незалежної асоціації банків України, бізнес-асоціацій, адвокати й науковці.
У фокусі обговорення були такі питання: впровадження європейських підходів до превентивної реструктуризації; ключові виклики в застосуванні Закону України від 19 вересня 2024 року № 3985-IX «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації»; рекомендації щодо вдосконалення законодавства та судової практики; участь і роль бізнесу, арбітражних керуючих і судів у новій процедурі.
Захід покликаний сприяти діалогу між ключовими стейкхолдерами та виробленню практичних пропозицій для ефективного впровадження європейських стандартів у сфері превентивної реструктуризації.
Олег Васьковський представив огляд перших результатів застосування нової глави КУзПБ. Він зазначив, що за десять місяців дії положень про превентивну реструктуризацію, відповідно до реєстру судових рішень, у судах відкрито п'ять проваджень щодо превентивної реструктуризації, одне з яких уже завершилось ухваленням плану реструктуризації, погодженого кредиторами в Харківському регіоні. Це свідчить про поступовий перехід від теорії до практики та початок формування вітчизняної судової практики у сфері превентивної реструктуризації.
Виступаючи, секретар профільної судової палати КГС ВС зауважив, що нині відбувається складний і довготривалий процес адаптації норм Директиви ЄС до українських економічних реалій. На його думку, важливо не лише впроваджувати європейські стандарти, а й оцінювати їхню ефективність у національному контексті. Суддя звернув увагу, що процедура превентивної реструктуризації містить запобіжники від зловживань і затягувань цієї процедури, тому касаційне оскарження передбачене лише у трьох випадках: затвердження чи відмова в затвердженні плану реструктуризації та закриття провадження. Всі решта питань, які виникатимуть, будуть розглядатися в межах апеляційної інстанції. Це, за його словами, сприятиме швидкості й стабільності процесу.
Спікер також провів паралель між превентивною реструктуризацією та колишньою процедурою мирової угоди, зазначивши, що їх об’єднує пошук балансу між інтересами боржника і кредиторів. Олег Васьковський наголосив, що попри досудовий вигляд ця процедура за своєю суттю є видом банкрутства. Він застеріг від використання процедури поза її метою — для ухилення від зобов’язань чи продовження діяльності боржника без реального відновлення платоспроможності. «Головне, — зазначив суддя, — запобігати використанню процедур поза їх метою, адже ціллю цих процедур є найшвидше задоволення інтересів кредиторів і водночас збереження життєдіяльності боржника». На його думку, подальший розвиток практики має супроводжуватися вивченням перших справ і вдосконаленням нормативного регулювання, щоб процедури превентивної реструктуризації ефективно втілювались у життя української економіки.
Захід організовано Фондом «Безпечна Україна 2030» у співпраці з проєктом EU Project Pravo-Justice та Expertise France, у межах ініціативи, спрямованої на підвищення обізнаності професійної спільноти щодо запобіжної реструктуризації та адаптацію українського законодавства до стандартів ЄС.
Фото надали організатори.
