Херсонський апеляційний суд розглянув скаргу підприємства на рішення про поновлення працівника, звільненого у зв’язку зі скороченням штату.
Позивач працював складачем поїздів 4-го розряду. Його звільнили на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Суд першої інстанції визнав наказ про звільнення незаконним і поновив працівника на посаді.
Роботодавець стверджував, що разом із попередженням про вивільнення працівникові надавався перелік вакансій на восьми аркушах, однак він відмовився поставити підпис про ознайомлення. На підтвердження цього підприємство посилалося на складений працівниками акт.
Апеляційний суд установив, що на підприємстві дійсно відбулося скорочення штату, а працівника своєчасно попередили про звільнення. Водночас складений акт підтверджував лише ознайомлення з попередженням і не містив відомостей про вручення переліку вакантних посад.
Крім того, працівник письмово звертався до роботодавця та повідомляв, що перелік вакансій йому не надали. Підприємство не спростувало ці доводи й не надало доказів відповіді на звернення.
Колегія суддів установила, що на підприємстві були вакантними 12 посад складача поїздів 4-го розряду та посада диспетчера, яку працівник міг обіймати з урахуванням своєї кваліфікації та досвіду. Проте доказів персонального пропонування йому цих посад або його відмови від них матеріали справи не містили. Також роботодавець не підтвердив урахування переважного права працівника на залишення на роботі, передбаченого статтею 42 КЗпП України.
Суд апеляційної інстанції наголосив, що стаття 43 Конституції України гарантує захист від незаконного звільнення. За частиною другою статті 40 та статтею 49-2 КЗпП України звільнення у зв’язку зі скороченням допускається лише за неможливості переведення працівника за його згодою на іншу роботу. Роботодавець зобов’язаний запропонувати всі відповідні вакансії, які існували на підприємстві від дня попередження до дня звільнення, незалежно від структурного підрозділу.
Такий висновок узгоджується з позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 7 лютого 2024 року у справі №759/18281/21, від 3 квітня 2024 року у справі №208/5799/23, від 19 липня 2024 року у справі №522/7936/21 та від 23 жовтня 2024 року у справі №127/8438/23.
Оскільки роботодавець не довів дотримання процедури вивільнення, Херсонський апеляційний суд відповідно до статті 375 Цивільного процесуального кодексу України залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення про скасування наказу та поновлення працівника на роботі – без змін.
Справа №766/22213/24
