Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), у якій позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ.
Суть спору полягає в тому, що Департамент провів перевірку позивача з питань дотримання вимог земельного законодавства, під час якої виявив порушення: самовільну зміну виду цільового використання землі, самовільне зайняття суміжної земельної ділянки. Зазначені обставини стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт (реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями з перерозподілом їх площ під квартири та вбудовані нежитлові приміщення) і готовність до експлуатації об’єкта, який належить до I-III категорії складності.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка під спірною забудовою має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Натомість відповідач не довів належними доказами того, що об’єкт збудований на спірній земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, тобто не доведено, що позивач у декларації про початок виконання будівельних робіт зазначив недостовірні дані, які дають підстави вважати об’єкт самочинним будівництвом.
Суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції. При цьому суд зазначив, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема ст. 39-1 Закону, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом.
Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх до Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишив касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін з огляду на таке.
Аналізуючи законодавчі норми, Верховний Суд зазначив, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема ст. 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом.
При цьому недостовірні дані мають відповідати одній із таких умов, які дають підстави вважити об’єкт самочинним будівництвом: об’єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об’єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об’єкт збудований або будується без належно затвердженого проєкту або будівельного паспорта.
Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.
Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що інвесторами об’єкта будівництва оформлено право власності на 55 об’єктів нерухомого майна.
З огляду на наведене Суд зазначив, що після реєстрації права власності на збудований об’єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об’єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об’єкта до самочинного.
Постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 640/10134/19 (адміністративне провадження № К/9901/24307/20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/92787264.
