Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку справу за позовом страхового товариства до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження.
До позивача звернулася фізична особа із заявою про здійснення страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого внаслідок дорожньої пригоди наземного транспортного засобу та просила перерахувати суми страхового відшкодування на рахунок ФОП, яка здійснювала відновлювальний ремонт. Згідно з висновком експертного дослідження сума відновлювальних робіт становить 36179,05 грн без урахування складової ПДВ. Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 34179,05 грн з вирахуванням сум франшизи. Через зазначену обставину фізична особа звернулася до Нацкомфінпослуг та просила визнати протиправними дії страховика щодо невиконання зобов’язань за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме невиплати сум зі страхового відшкодування в повному обсязі.
Нацкомфінпослуг, розглянувши справу про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг, страховим товариством установила порушення п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Це порушення стало підставою для винесення розпорядження про застосування заходу впливу до позивача.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що фізична особа, яка ремонтувала автомобіль та якій позивач перерахував спірне страхове відшкодування, не є платником ПДВ, а тому страхове відшкодування має бути виплачено без урахування суми ПДВ. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що виплата відшкодування на рахунок саме фізичної особи не здійснювалась, тому в позивача немає підстав для зменшення страхового відшкодування на суму ПДВ.
Верховний Суд рішення суду апеляційної інстанції скасував, а рішення суду першої інстанції залишив у силі з огляду на таке.
Якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об’єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.
Водночас, у разі якщо придбання послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об’єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати страхового відшкодування повинен здійснюватися без урахування сум податку на додану вартість.
Отже, страховик не може бути примушений до виплати податку на додану вартість у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума податку нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), у свою чергу, має бути платником податку на додану вартість.
З огляду на те, що ФОП, яка здійснювала ремонт автомобіля та якій позивач перерахував спірне страхове відшкодування, не є платником ПДВ, то немає підстав для сплати позивачем на користь потерпілої особи суми ПДВ за придбані послуги з відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок настання страхового випадку транспортного засобу.
Постанова Верховного Суду від 7 квітня 2021 року № 826/7454/17 (адміністративне провадження № К/9901/38482/18).
