Такий висновок зроблено у Щорічній доповіді Вищої ради правосуддя про стан незалежності суддів в Україні, затвердженій Радою 9 квітня 2020 року.

Що стосується дотримання принципу поділу влади і незалежного статусу суду в контексті його взаємодії з виконавчою та законодавчою гілками влади, то ВРП у Щорічній доповіді за 2019 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні» констатувала зростання у 2019 році кількості законодавчих ініціатив Уряду і парламенту, які становили загрозу конституційним гарантіям незалежності суддів. Про це йдеться у інтерв’ю виданню «Закон і Бізнес» Голови Вищої ради правосуддя Андрія Овсієнка.

Друга половина 2019 року відзначилася безпрецедентною кількістю законодавчих ініціатив щодо судоустрою. Так, народні депутати передали на розгляд ВР проекти законів, які мали на меті встановлення відповідальності суддів за судові рішення (№2271), припинення повноважень суддів у спосіб, не передбачений Конституцією (№1031) та зміну дисциплінарних процедур, що порушували право суддів на захист (№1008).

Останній було прийнято як закон (№193-IX) до отримання відповідного висновку Венеціанської комісії, яка окремі його положення розцінила як такі, що загрожують незалежності суду. У подальшому вони були скасовані Конституційним Судом. Утім, закон було прийнято, попри негативний консультативний висновок та без передбачених ст.125 Конституції консультацій з ВРП. При цьому було практично проігноровано думку професійного експертного середовища, міжнародних партнерів та представників системи правосуддя.

Реалізація положень цього закону на практиці стане предметом подальшого ретельного моніторингу та аналізу в наступних щорічних доповідях ВРП.

Загалом торік ВРП ухвалила 8 консультативних висновків, у яких або прямо вказали, що ці законопроекти можуть завдати шкоди авторитету правосуддя та є загрозою незалежності суддів, або висловили низку застережень.

ВРП має повноваження надавати обов’язкові для розгляду парламентом консультативні висновки щодо законопроектів, які стосуються судоустрою чи статусу суддів.

Проте у доповіді Вища рада правосуддя оцінила стан розгляду консультативних висновків парламентом як незадовільний.

ВРП повторно наголосила на необхідності внесення змін до Регламенту парламенту з метою унормування взаємодії між Верховною Радою та Вищою радою правосуддя.

«Потрібно передбачити в законі чітку процедуру розгляду обов’язкових консультативних висновків щодо проектів законів про судоустрій і статус суддів, - сказав А.Овсієнко. - За відсутності такого регулювання це повноваження ВРП зводиться до формально закріпленого та не гарантує незалежності судової влади від довільних змін законодавства парламентом. Ця проблема поглиблюється відсутністю в законодавстві права ВРП звертатися до КС із метою реагування на законодавство, що порушує конституційні гарантії незалежності судової влади та суддів, незважаючи на те, що це основна мета існування ВРП».

Прес-центр судової влади України