Подання декларації про відмову від іноземного громадянства зобов’язує іноземця, який звернувся з відповідною заявою до органу Державної міграційної служби України, протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подати документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України. Такі дії передбачають активну поведінку іноземця, спрямовану на безпосереднє самостійне вирішення питання щодо отримання ним документа про припинення громадянства (підданства) іншої держави.
Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
У справі, що розглядалася, фізична особа звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління ДМС України та просила зобов’язати відповідача видати їй довідку про реєстрацію її громадянином України і прийняти декларацію про відмову від громадянства російської федерації.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Постановою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов’язання УДМС України прийняти декларацію про відмову від громадянства російської федерації та відмовлено в цій частині вимог, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що позивачка не доведела факту її належності до визначених Законом України «Про громадянство України» категорій осіб, які мають право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства поза межами процедури, установленої законом.
КАС ВС задовольнив частково касаційну скаргу, змінив мотивувальну частину рішення суду апеляційної інстанції, виклавши її в новій редакції.
Приписи ст. 9 Закону України «Про громадянство України» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачали можливість подання замість документа про припинення громадянства (підданства) іншої держави подання декларації про відмову від іноземного громадянства.
Така декларація передбачала необхідність викладення обставин, за яких особа, що набула громадянство України, не отримала документа про припинення громадянства (підданства) іншої держави, і такі обставини не залежали від неї.
Пунктом 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14 грудня 2021 року № 1941-IX «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» законодавець виокремив категорію іноземців, що отримали громадянство України в період із 1 січня 2018 року до набрання чинності цим Законом і набули право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства у разі неможливості виконати зобов’язання припинити іноземне громадянство (спрощена процедура).
Застосувавши цю норму права до спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції припустився помилки в застосуванні норми матеріального права.
У цій справі позивачка визначила предметом спору, зокрема, бездіяльність відповідача з приводу неприйняття в неї декларації.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що повідомлення про набуття громадянства України позивачка в належний спосіб не надіслала, а питання щодо анулювання посвідки на імміграцію, незважаючи на отримане нею громадянство у 2019 році, відповідач вирішив у 2021 році.
Водночас, дізнавшись про набуття громадянства України, відповідно до Указу Президента України від 11 квітня 2019 року № 127/2019, позивачка письмово звернулася до УДМС України із заявою, зокрема, щодо прийняття її декларації про відмову від іноземного громадянства. Проте саму декларацію, яка б містила підставу її подання, замість документа про припинення громадянства іншої держави, з викладенням обставин, що унеможливили це з незалежних від неї причин, позивачка разом із письмовим зверненням не подала.
З огляду на наведені обставини Верховний Суд дійшов висновку, що факт неподання позивачкою декларації унеможливлює виникнення у відповідача обов’язку розглянути та прийняти таку декларацію.
За таких обставин Верховний Суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання УДМС України в Черкаській області прийняти в позивачки декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Постанова Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі № 580/3264/22 (адміністративне провадження № К/990/26484/23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/119077221.
