Права та обов’язки матері, батька та дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Сімейним кодексом України (далі – Кодекс).
Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою
Відповідно до статті 122 Кодексу дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини.
Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
Згідно зі статтею 123 Кодексу у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.
Якщо в організм іншої жінки перенесено ембріон людини, зачатого подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.
Статтею 133 Кодексу визначено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір’ю, а чоловік – батьком дитини.
Визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір’ю
Відповідно до статті 124 Кодексу, якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.
Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду.
Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею дитини; походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду (стаття 125 Кодексу).
Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою
Згідно зі статтею 126 Кодексу походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батькам, опікуну, піклувальнику неповнолітнього про запис його батьком дитини. Якщо повідомити їм неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити органу опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.
Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
Запис про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не встановлене
Відповідно до статті 135 Кодексу при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання чи перебування запис про матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті, за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина.
Якщо батьки дитини невідомі, державна реєстрація її народження проводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким визначається прізвище, власне ім’я, по батькові дитини та відомості про батьків.
Визнання батьківства за рішенням суду
Відповідно до статті 128 Кодексу за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Також позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Кодексу.
Статтею 129 Кодексу встановлено, що особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред’явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. Таке право особа може реалізувати протягом року від дня, коли вона дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Згідно зі статтею 131 Кодексу особа, яка вважає себе матір’ю дитини може подати до суду заяву про визнання свого материнства, якщо запис про матір дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 Кодексу.
Крім того статтею 139 Кодексу визначено, що жінка, яка вважає себе матір’ю дитини, має право пред’явити позов до жінки, яка записана матір’ю дитини, про визнання свого материнства. Оспорювання материнства не допускається у випадках, передбачених частинами другою та третьою статті 123 Кодексу. Позовна давність у цьому випадку становить один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір’ю дитини.
Також інформуємо, що статтями 130 та 132 Кодексу врегульовано питання встановлення факту батьківства та материнства за рішенням суду.
Так, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Кодексу. Заява може бути подана матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
У разі смерті жінки, яка вважала себе матір’ю дитини, факт її материнства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту материнства приймається судом, якщо запис про матір дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини другої статті 135 Кодексу. Можуть подати заяву батьки, опікуни, піклувальники дитини, особа, яка утримує та виховує дитину, а також сама дитина, яка досягла повноліття.
Варто зазначити, що особа, яка записана батьком дитини має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини (стаття 136 Кодексу).
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 Кодексу.
Кодексом також передбачено право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. Позовна давність становить один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини (стаття 138 Кодексу).
Крім того, відповідно до статті 139 Кодексу може оспорити своє материнство жінка, яка записана матір’ю дитини.
Інформація станом на 18.06.2024
