Адвокат має право підтвердити свої повноваження на представництво в суді безпосередньо договором про надання правничої допомоги.
За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане в передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
Апеляційний суд повернув подану адвокатом в інтересах довірителя апеляційну скаргу на ухвалу районного суду, оскільки доданий до неї ордер не містив реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.
У касаційній скарзі адвокат вказував, що його повноваження на представництво підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, договором про надання правової допомоги, укладеним відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і цей договір має вищу юридичну силу, ніж ордер.
ОП КЦС ВС, забезпечуючи єдність судової практики, скасувала ухвалу апеляційного суду, передала справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, зробивши такі правові висновки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто ордер по суті є підтвердженням наявності в адвоката повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.
Відсутність у ч. 4 ст. 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно із частинами 1, 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв’язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане в передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
Постанова Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24 (провадження № 61-5803сво24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/124596549.
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
