За наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ (ст. 367 ЦК України) з визначенням розміру виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та конкретних окремих об’єктів нерухомого майна, що утворилися в результаті його поділу й належать позивачеві та відповідачеві.
За наявності трьох і більше співвласників майна суд, застосовуючи приписи ст. 364 ЦК України, має виділити й зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів.
Таких висновків дійшла Велика Палата ВС у справі за позовом про виділення в натурі частки будинку і встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позивачі зазначали, що спільно як подружжя володіють 452/600 частками житлового будинку, інша частка (148/600) належить брату позивача, який понад 20 років у будинку не проживає, майном не користується, перешкоджає приватизації землі та не погоджується на добровільний поділ.
Суди попередніх інстанцій позов задовольнили, провели розподіл домоволодіння між позивачем і відповідачем, визначили порядок користування земельною ділянкою.
Відповідач у касаційній скарзі звертав увагу, зокрема, на те, що позивач просив виділити належну йому частку в праві спільної часткової власності на домоволодіння в натурі за правилами ст. 364 ЦК України, і помилково задовольнили позов про розподіл житлового будинку в натурі між сторонами в порядку ст. 367 ЦК України.
За результатами розгляду справи Велика Палата ВС зазначила, що поділ спільного майна (ст. 367 ЦК України) відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні (ст. 364 ЦК України) тим, що в разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.
За наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні надалі не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об’єкти нерухомого майна, що утворилися в результаті його поділу й належать позивачеві та відповідачеві.
За наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. Суд, застосовуючи приписи ст. 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно позивача й залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів.
У цій справі суди, здійснивши поділ домоволодіння та припинивши спільну часткову власність на нього, не встановили розміру і підстав набуття в користування співвласниками будинку (у тому числі й колишніми) земельної ділянки, право користування якою підлягає поділу разом із цим будинком.
У зв’язку з викладеним Велика Палата ВС дійшла висновку про скасування судових рішень попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Посилання на постанову ВП ВС від 23 квітня 2025 року у справі № 357/3145/20 буде невідкладно додане після її оприлюднення в ЄДРСР.
