Вимоги про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміну опікуна або співопікуна, звільнення від повноважень опікуна, які вирішуються після вирішення вимоги про визнання фізичної особи недієздатною в іншому судовому процесі, підлягають розгляду судом першої інстанції у складі одного судді і двох присяжних, оскільки є продовженням процедури визнання особи недієздатною та потребують такого самого рівня процесуальних гарантій.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
У справі, що переглядалася, заявник звернувся до суду із заявою про встановлення опіки та призначення його опікуном над матір’ю дружини.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, заяву задовольнив частково, встановив опіку над недієздатною, у задоволенні заяви про призначення заявника опікуном недієздатної відмовив, посилаючись на те, що заявник не перебуває в родинних відносинах з недієздатною, вони спільно не проживають, не пов’язані спільним побутом і не є членами сім’ї. У недієздатної є близькі родичі, а саме дочка та онуки. Подання органу опіки та піклування щодо призначення опікуном саме заявника належним чином не мотивовано, що свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном.
Скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, ОП КЦС ВС, здійснивши дискурс у правове регулювання цього питання, виходила з того, що за наслідками розгляду заяви про встановлення опіки та призначення опікуном, районний суд ухвалив оскаржуване рішення одноособово, у складі одного судді (без двох присяжних), тобто неповноважним складом суду, а апеляційний суд на таке порушення норм процесуального права уваги не звернув.
При цьому визначальним є застосування п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким кожному гарантується право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов’язків цивільного характеру. А Європейський суд з прав людини в контексті дотримання конвенційного принципу «суду, встановленого законом» дотримується позиції, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування «суду», а й на склад колегії в кожній справі.
У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи в судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді (ч. 2 ст. 34 ЦПК України).
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
ОП КЦС ВС зазначила, що законодавець поряд із загальним правилом про одноособовий розгляд цивільних справ у суді першої інстанції передбачив особливі правила формування складу суду для розгляду певних категорій справ окремого провадження, зокрема щодо обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, а саме у складі одного судді і двох присяжних.
При цьому встановлення опіки і призначення опікуна, як і питання зміни чи звільнення опікуна, є похідними у справах про визнання особи недієздатною, а їх вирішення в наступному судовому процесі після вирішення питання про недієздатність фізичної особи не свідчить про те, що вони стосуються окремого факту, а є наслідком вирішення питання про недієздатність.
З огляду на викладене ОП КЦС ВС виснувала, що вимоги про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміну опікуна або співопікуна, звільнення від повноважень опікуна, які вирішуються після вирішення вимоги про визнання фізичної особи недієздатною в іншому судовому процесі, підлягають розгляду судом першої інстанції у складі одного судді і двох присяжних.
Постанова ОП КЦС ВС від 15 вересня 2025 року у справі № 727/5306/24 (провадження № 61-13213св24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/130793152.
