"Рада суддів України зацікавлена і завжди сприятиме розвитку комунікації українських судів із суспільством. Ми маємо гарний досвід співпраці з медіа та громадськими організаціями в цьому напрямку і ми завжди відкриті до ініціатив, які допомагатимуть розвивати сферу судової комунікації" – сказав голова Комітету Ради суддів України з питань співпраці зі ЗМІ, державними та недержавними органами та організаціями, суддя Ржищівського міського суду Київської області Андрій Потапенко, вітаючи учасників третьої діалогової зустрічі "Підхід, орієнтований на потерпілих, та конфліктно-чутлива травмо-орієнтована публічна комунікація", що відбулася в Києві у рамках проєкту "Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя".
Загалом у третій діалоговій зустрічі "Підхід, орієнтований на потерпілих, та конфліктно-чутлива, травмо-орієнтована публічна комунікація" брали участь представники (-ці) медіа та судової влади з різних куточків України. Організаторами виступила ГО "Вектор прав людини" у партнерстві з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага).
Директорка ГО "Вектор прав людини", експертка з судового моніторингу ОБСЄ Валерії Рибак у своєму вітальному слові також наголосила на важливості співпраці трьох секторів – громадських організацій, судової влади та медіа: "У нас спільна мета – справедливе правосуддя та незалежна правова держава. Тож маючи різні інструменти для її досягнення важливо співпрацювати для більш якісного результату. Так, суди здійснюють правосуддя, громадські організації допомагають адвокаційними діями, методичною роботою, створюють майданчики для взаємодії, медіа – робить судову владу більш зрозумілою для широкого загалу, що допомагає формувати довіру населення".
Під час зустрічі у фахових дискусіях були представлені питання коректного спілкування в умовах війни, роботі з чутливими темами, взаємодії медіа та державних інституцій. Окрема увага приділялася запобіганню ризиків дискримінації, упереджень і повторної травматизації в публічному просторі.
Про потерпілоорієнтований підхід, його правові основи та практичну імплементацію або чому він важливий і як працює, учасникам діалогової зустрічі розповіла Лілія Олійник, керуюча партнерка АО "LiRox L.A", адвокатка, медіаторка, фасилітаторка діалогів, тренерка. Вона також є учасницею ініціатив ГО "ЮрФем" щодо надання допомоги постраждалим від сексуального насильства і всіх видів гендерної дискримінації проєктів ГО "Вектор прав людини".
Як розповіла Лілія Олійник, потерпілоорієнтований підхід передбачає врахування таких універсальних потреб потерпілих: шанобливе ставлення, захист, підтримка, доступ до правосуддя та відновлення. Категорії прав потерпілих передбачають: забезпечення участі потерпілих від злочину у кримінальному провадженні, захист, компенсації та підтримку.
Також Лілія Олійник виступила з доповіддю "Конфлікт та травмочутливість в роботі медіа та судів під час висвітлення судової тематики". Зокрема, травмо-інформований підхід вживає активних заходів для створення безпечного, співчутливого та шанобливого середовища, прагне розвинути чи відновити відчуття: безпеки, впевненості у собі, зв’язку, турботи та розширення можливостей для постраждалих осіб.
Пані Лілія надала учасникам(-цям) юридичний фундамент, перелік важливих принципів і документів, які можна продовжувати досліджувати і розвиватись у цій темі, щоб більш якісно її висвітлювати.
Керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора Вероніка Плотнікова представила основні практичні підходи у державних інституціях на прикладі Координаційного центру.
Вероніка Плотнікова розповіла, що в Україні підтримка потерпілих у кримінальних провадженнях щодо міжнародних злочинів здійснюється координаційними центрами підтримки потерпілих і свідків як окремного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, а також координаторами з підтримки потерпілих і свідків. Метою центрів є забезпечення можливості для свідків і потерпілих повної та дієвої участі у кримінальних провадженнях, надійного їх захисту від повторної віктимізації (як жертви злочину), залякувань і помсти, а також має на меті поліпшити захист свідків і потерпілих від нанесення їм психологічної та фізичної шкоди, підвищити рівень їхньої обізнаності про свої права, покращити для них доступ до правосуддя та послуг з підтримки тощо.
У цьому зв'язку член Ради суддів України Андрій Потапенко додав, що 11 листопада 2024 року було прийнято рішення РСУ № 38, яким схвалено Протокол для судів по роботі з вразливими потерпілими й свідками та визначено чотири пілотних суди, де він має застосовуватися: Шевченківський районний суд міста Києва, Вишгородський міськрайонний суд Київської області, Чернігівський районний суд та Ірпінський міський суд.
"Протокол спрямований на створення умов, що сприяють дачі показань потерпілими і свідками з числа уразливих категорій за обставин, коли вони спроможні дати в суді якнайповніші докази. Правда, ефективна робота таких відділів гальмується браком фінансових ресурсів", - зазначив Андрій Потапенко.
Окремий блок діалогової зустрічі був присвячений журналістським стандартам та редакційним політикам. Як медіа можуть уникати ретравматизації в своїх матеріалах, з учасниками говорила Ліна Кущ – журналістка й медіаекспертка, членкиня Комісії з журналістської етики. У фокусі – етичні принципи роботи з потерпілими, мова, якою медіа говорять про війну, насильство і правосуддя, редакційні політики та відповідальність за наслідки публічної комунікації.
"Одне із завдань цього проєкту, – наголосила Ліна Кущ, – допомогти журналістам України як центральних, так і локальних медіа, висвітлювати належним чином судову тематику і при цьому не порушувати професійних стандартів. Зокрема, мова про журналістську етику".
Ліна Кущ поінформувала учасниць (-ків) щодо таких питань: мова ворожнечі - як визначити і як уникати, висвітлення чутливих історій - діти, військовополонені, сексуальне насильство під час війни, техніка проведення інтерв’ю з потерпілими, як розробити редакційну політику та реагувати на скарги користувачів, як підібрати ілюстрації до журналістських матеріалів і як правильно виправити помилку.
Подія завершилася жвавою дискусією. Представники(-ці) судів і меді представили свої кейси і спільно аналізували як краще можна висвітлювати справи, пов’язані з насильством, зокрема домашнім, щодо дітей, воєнні злочини та інші, щоб з одного боку показати як діє судова влада, отримати певний ефект превенції, а з іншого залишатись чутливими до історії потерпілих. Адже важливо надати не просто сухі факти, а занурити читачів у проблематику, зацікавити й додатково не травмувати їх.
Довідково: проєкт "Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя" спрямований на розвиток довіри та ефективної комунікації між судами й журналістами через дослідження, серію діалогових зустрічей і навчальні ініціативи. Реалізується ГО "Вектор прав людини" у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). У 2025 році відбулися 2 діалогові зустрічі, а найактивніші учасники(-ці) були запрошені на ІІІ офлайн, що відбулася в Києві 16 січня 2026 року.
