В липні 2025 року патрульна поліцейська, перебуваючи у позаробочий час у стані алкогольного сп’яніння, керувала автомобілем у м. Новоселиця Чернівецького району Чернівецької області. Разом із нею в салоні перебували три пасажирки, з якими вона у нічний час поверталася додому після святкування дня народження однієї з них. Наближаючись до перехрестя вулиць, водійка, рухаючись по заокругленій дорозі, допустила виїзд транспортного засобу за межі проїзної частини, де зіткнулася з бетонною огорожею. Внаслідок ДТП одна пасажирка отримала травми, несумісні з життям.
Новоселицький районний суд Чернівецької області визнав водійку винною за частиною 3 статті 286-1 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть потерпілої.
Адвокат обвинуваченої оскаржив вирок суду в апеляційному порядку. Не оспорюючи її винуватість та правильність кваліфікації дій, просив змінити рішення, а саме, застосувати статтю 69 КК України та призначити більш м’яке покарання. Подану апеляційну скаргу він мотивував тим, що його підзахисна частково відшкодувала завдану шкоду потерпілим, повністю визнала вину, сприяла слідству, а також отримала травми, перенесла операції та виховує малолітнього сина. Окрім того, зазначив, що пасажирки, свідомо сіли в автомобіль з водійкою, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння та не викликали таксі.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги, колегія суддів Чернівецького апеляційного суду, серед іншого, врахувала, що обвинувачена – працівниця патрульної поліції, до службових обов’язків якої входило виявлення та запобігання керуванню транспортними засобами у стані сп’яніння, однак сама вчинила тяжкий злочин. Також суд взяв до уваги думку потерпілих, які просили призначити обвинуваченій суворе покарання, адже без матері залишилися двоє неповнолітніх дітей.
Чернівецький апеляційний суд, залишаючи вирок суду першої інстанції без змін, в своїй ухвалі зауважив, що «посиливши адміністративну відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння, а також виділивши в окрему норму КК України відповідальність за керування транспортними засобами в стані сп’яніння, що спричинило настання ДТП та відповідних наслідків для потерпілих та заборонивши застосовувати до винних осіб звільнення від покарання на підставі ст. 75 КК України, свідчить про те, що держава приділяє особливу увагу до подібних правопорушень, бажаючи зменшити їх кількість».
Отже, апеляційний суд визнав вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області законним та обґрунтованим, а призначене покарання – необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів, як нею, так і іншими особами.
