Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Владислав Шипович взяв участь в онлайн-заході «Позбавлення батьківських прав: практичні аспекти», організованому Асоціацією правників України, на якому виступив із доповіддю на тему «Практика ЄСПЛ у справах про позбавлення батьківських прав».
Насамперед спікер навів статистику розгляду місцевими загальними судами справ про позбавлення батьківських прав за 2021–2025 роки, а також проаналізував динаміку перегляду судових рішень цієї категорії справ в апеляційному та касаційному порядках за 2025 рік.
Доповідач звернув увагу на інформаційні ресурси, релевантні до зазначеної теми, зокрема:
- посібник «Права дитини» з практики ЄСПЛ, розміщений на платформі обміну знаннями (ЄСПЛ-KS) –
https://ks.echr.coe.int/documents/d/echr-ks/guide_rights_of_the_child_ukr;
- огляд рішень ЄСПЛ щодо права дитини бути почутою та врахування її найкращих інтересів, підготовлений Верховним Судом –
https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_pravo_dutunu.pdf;
- огляд рішень ЄСПЛ, що стосуються дітей та забезпечення їхніх найкращих інтересів, підготовлений Верховним Судом –
https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/Oglyad_Ditu.pdf.
Також суддя розповів про особливості використання Бази правових позицій Верховного Суду (https://lpd.court.gov.ua/) для пошуку актуальної судової практики та її відмінність від Єдиного державного реєстру судових рішень.
Владислав Шипович розглянув загальні підходи та принципи, що ЄСПЛ використовує при застосуванні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ця стаття гарантує право на повагу до приватного і сімейного життя і забороняє втручання органів державної влади у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
За висновками ЄСПЛ розділення сім’ї є дуже серйозним втручанням, а позбавлення особи батьківських прав – заходом, що позбавляє батька або матір сімейного життя з дитиною. Такі заходи слід застосовувати за виняткових обставин, і вони можуть бути виправдані лише в разі наявності нагальної потреби, що стосується найкращих інтересів дитини.
Суддя звернув увагу на висновки ЄСПЛ у справі «T.A. and others v. The Republic of Moldova», згідно з якими національні суди мають провести поглиблене дослідження всієї сімейної ситуації та цілого ряду факторів, зокрема емоційних, психологічних, матеріальних і медичних, і здійснити збалансовану та розумну оцінку відповідних інтересів кожної особи, постійно піклуючись про визначення найкращого рішення для дитини.
Значну допомогу в такому дослідженні сімейної ситуації можуть надати органи опіки та піклування, участь яких у справах про позбавлення батьківських прав є обов’язковою та які, відповідно до положень ст. 19 СК України, уповноважені на подання суду письмових висновків щодо розв’язання спору.
Доповідач навів і проаналізував кілька прикладів із практики ЄСПЛ у справах, у яких Суд надавав оцінку діям органів опіки.
Так, у справі «A and others v. Iceland», констатуючи відсутність порушення Конвенції, ЄСПЛ, зокрема, врахував, що національні органи влади дослідили можливість застосування менш суворих заходів перед тим, як звернутися до суду з вимогою про позбавлення заявників батьківських прав.
Водночас у справі «Van Slooten v. The Netherlands», вказуючи на порушення Конвенції, ЄСПЛ зауважив, що органи опіки відмовилися від возз’єднання сім’ї як кінцевої мети на дуже ранній стадії, без належної оцінки здібностей заявниці щодо виховання дитини і без доказування того, чому кінцева мета возз’єднання сім’ї більше не відповідає найкращим інтересам дитини.
Владислав Шипович відзначив важливу роль служб у справах дітей у питаннях, пов’язаних із підтримкою сімей та соціального захисту дітей, а також висловив думку про необхідність підвищення уваги до проблем, з якими стикаються працівники цих служб у своїй щоденній роботі.
Захід об’єднав понад 1 тис. учасників, серед яких основну аудиторію становили працівники служб у справах дітей з усієї країни.
