Український досвід унормування застосування технологій штучного інтелекту під час здійснення правосуддя презентував суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич на науково-дослідному семінарі в межах проєкту «Електронне правосуддя у фокусі: порівняльне дослідження України та Німеччини», який відбувся в м. Кракові (Польща). Цей проєкт реалізується Національним університетом «Києво-Могилянська академія» спільно з Кельнським університетом прикладних наук.
Як повідомив Віталій Уркевич, 18 вересня 2024 року XX з'їзд суддів України затвердив нову редакцію Кодексу суддівської етики, щоб гармонізувати національні стандарти поведінки суддів під час виконання професійних обов’язків і позасудової діяльності з міжнародними нормами в цій сфері. Важливо, що одна зі статей оновленого Кодексу (ст. 16) регулює саме питання допустимості застосування суддями технологій ШІ у професійній діяльності. Так, стаття передбачає, що використання суддею технологій штучного інтелекту є допустимим, якщо це:
- не впливає на незалежність та неупередженість судді;
- не стосується оцінки доказів і процесу ухвалення рішень;
- не порушує вимог законодавства.
Відповідне унормування розтлумачено в Коментарі до Кодексу суддівської етики. У ньому зазначено, що технології ШІ пропонують новітні інструменти, здатні потенційно змінити традиційні підходи до здійснення правосуддя, підвищити його ефективність, швидкість і доступність. У Коментарі пояснено, що ст. 16 Кодексу суддівської етики встановлює етичні стандарти, які б дозволили суддям використовувати переваги технологій штучного інтелекту, мінімізуючи при цьому потенційні загрози фундаментальним принципам судочинства.
Аналізуючи детальніше умови, за яких використання ШІ в судочинстві є допустимим, суддя ВП ВС зауважив, що, як закріплено в Коментарі до Кодексу суддівської етики, вимога про недопущення впливу штучного інтелекту на незалежність та неупередженість судді є фундаментальною і захищає саму сутність правосуддя. Так само використання ШІ не має замінювати внутрішнє переконання судді, сформоване на основі всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи.
Також ШІ не може бути делегована оцінка доказів, яка є центральним елементом суддівської функції, що передбачає встановлення їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв’язку для ухвалення обґрунтованого рішення.
Як приклад Віталій Уркевич навів постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 8 липня 2025 року у справі № 925/496/24. У ній ВС відхилив посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження електронних доказів, а саме відповіді двох штучних інтелектів (Grok та ChatGPT) щодо тлумачення положень договору, оскільки ШІ може бути корисним і допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні суддю, ні принципи належності, допустимості та достовірності доказів.
Крім того, спікер наголосив, що національне правове регулювання передбачає виключну особисту відповідальність судді за ухвалене рішення: «Лише суддя несе повну особисту відповідальність за кожне ухвалене ним рішення. Делегування ухвалення рішення ШІ означало б відмову від суддівської функції та відповідальності, що є несумісним зі статусом судді та присягою» (Коментар до Кодексу суддівської етики).
Умова щодо непорушення вимог законодавства передбачає, що використання ШІ має відповідати як конституційним гарантіям, так і вимогам процесуальних кодексів і законодавства у сфері інформації та інтелектуальної власності.
Віталій Уркевич повідомив, що питання щодо використання ШІ врегульовано і на рівні Верховного Суду. Наприкінці 2025 року затверджено Положення про використання технологій штучного інтелекту працівниками Апарату Верховного Суду (https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/rizne/Polozhennya_SHI.pdf). Положення визначає загальні принципи та правила використання технологій ШІ, відзначаючи підтримку розвитку й визнання значного потенціалу технологій штучного інтелекту для оптимізації та вдосконалення робочих процесів.
Водночас закріплено, що ШІ є виключно допоміжним інструментом, який не може замінити професійну діяльність працівника (його критичне мислення, фахове судження, правову кваліфікацію і прийняття остаточного рішення).
На завершення Віталій Уркевич нагадав, що одним з успішних прикладів застосування технологій генеративного штучного інтелекту в системі судочинства є База правових позицій Верховного Суду (https://lpd.court.gov.ua) – інтелектуальна система пошуку, яка поєднує унікальний контент і новітні технології для добору релевантної практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.
Презентація Віталія Уркевича (англійською мовою) – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/AI_in%20Judicial_Proceedings.pdf.
