КАС ВС розглянув справу стосовно визнання протиправним та скасувати рішення ПФУ щодо відмови в поновленні виплати пенсії за віком позивачці, починаючи з моменту звільнення з роботи.

Спірне питання - визначення дати, з якої позивачка має право на поновлення їй пенсії, призначеної на пільгових умовах, після її звільнення.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 5.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) (в редакції на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років та припинення її виплати) право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається КМУ, незалежно від віку.

КАС ВС звернув увагу, що пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи. При цьому, для поновлення виплати відповідного виду пенсії особа має звернутися до органу, що призначає пенсії, з відповідною заявою, відповідно до пунктів 2.5 та 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.

Суд встановив, що позивачці було призначено пенсію за вислугу років на підставі ЗУ №1788-XII, як працівнику охорони здоров'я з 28.07.2010, проте, з 01.12.2010 виплату пенсії призупинено у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на призначення відповідного виду пенсії, а 31.07.2025 позивачка звернулась до органу ПФУ за місцем проживання із заявою про поновлення виплати пенсії за вислугу років, до якої, крім іншого, додала копію трудової книжки, з якої встановлено, що позивачка з 31.08.2023 припинила трудову діяльність, яка давала право на пенсію за вислугу років.

За таких обставин КАС ВС погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачка має право на поновлення відповідної пенсії з дня, що слідує за днем звільнення з роботи, тобто з 01.09.2023. При цьому, Верховний Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про застосування 6-місячного строку для відновлення порушеного права позивачки, оскільки позивач зазначив у касаційній скарзі, що висновки ВП ВС, викладені у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а щодо застосування положень статті 87 ЗУ №1788-ХІ та статті 46 ЗУ №1058-ІV підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплатвиключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Отже, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду І-ої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Постанова КАС ВС від 16.06.2026 у справі № 280/8287/25 - https://cutt.ly/XyyBJDUz