Херсонський апеляційний суд переглянув постанову місцевого суду, якою водія визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд першої інстанції встановив, що водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння – запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови та координації рухів. Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або в закладі охорони здоров’я він відмовився. На водія було накладено штраф у розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
В апеляційній скарзі захисник зазначав, що транспортний засіб було зупинено без належних підстав, а працівники поліції нібито порушили процедуру проведення огляду та фактично схилили водія до відмови від його проходження.
Переглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських і відеореєстратора, апеляційний суд встановив, що транспортний засіб рухався нестійкою траєкторією та ледь не зіткнувся з дорожнім огородженням. Тому зупинка автомобіля відповідала пункту 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Суд також встановив, що поліцейські неодноразово пропонували водієві пройти огляд на місці зупинки або в закладі охорони здоров’я, роз’яснювали порядок його проведення та наслідки відмови. Водій тривалий час ухилявся від конкретної відповіді, а надалі неодноразово відмовився від проходження огляду. Таку поведінку апеляційний суд оцінив як свідоме ухилення від виконання законної вимоги поліцейського.
Суд апеляційної інстанції послався на пункт 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого водій зобов’язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп’яніння.
Порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння визначається статтею 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Колегія суддів наголосила, що частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність не лише за керування транспортним засобом у стані сп’яніння, а й за відмову водія від проходження огляду відповідно до встановленого порядку. Тому для кваліфікації дій водія за цією нормою не має вирішального значення підтвердження фактичного стану сп’яніння – достатнім є встановлений факт відмови від огляду.
За результатами розгляду апеляційний суд дійшов висновку, що вина водія підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, а порушень норм матеріального чи процесуального права місцевим судом не допущено. Постановою Херсонського апеляційного суду від 13.07.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 02.06.2026 – без змін.
Справа № 766/152/26
