Право на одноразову грошову допомогу у розмірі 15 мільйонів гривень у разі смерті військовослужбовця залежить від обставин її настання та наявності передбачених законом підстав. Рівненський окружний адміністративний суд розглянув справу, в якій військовослужбовець був поранений під час виконання бойового завдання, а через понад рік помер від серцево-судинного захворювання. Його родині призначили одноразову грошову допомогу, однак члени сім’ї вважали, що мають право на більшу виплату. Суд дійшов висновку, що належних і допустимих доказів причинного зв’язку між пораненням і смертю не подано, та відмовив у задоволенні позову.
Обставини справи
У березні 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині військовослужбовець отримав поранення. Військова частина підтвердила, що поранення настало під час виконання бойових завдань та безпосередньо пов’язане із захистом Батьківщини.
Після поранення військовослужбовець неодноразово проходив лікування та продовжив військову службу. Надалі військово-лікарська комісія визнала його обмежено придатним, а згодом – придатним до військової служби у військових частинах забезпечення.
21 серпня 2024 року військовослужбовець помер під час проходження служби на Рівненщині. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть, причинами смерті були серцево-судинні захворювання.
У документах щодо обставин смерті зазначено, що вона настала під час виконання службових обов’язків та проведення робіт з благоустрою території.
Військово-лікарська комісія встановила, що захворювання, яке призвело до смерті, пов’язане з проходженням військової служби. Службове розслідування також встановило, що смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби. При цьому належних доказів того, що смерть настала внаслідок отриманого раніше бойового поранення, матеріали справи не містили.
Члени сім’ї померлого військовослужбовця звернулися за призначенням одноразової грошової допомоги. Міністерство оборони України призначило їм 1 514 000 гривень у рівних частках – як членам сім’ї військовослужбовця, смерть якого настала внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби.
Не погоджуючись із розміром допомоги, члени сім’ї звернулися до суду. Вони просили скасувати рішення Міністерства оборони України та зобов’язати його призначити допомогу в розмірі 15 мільйонів гривень і здійснити доплату 13 486 000 гривень.
Міністерство оборони України заперечило проти позову, зазначивши, що військово-лікарська комісія пов’язала захворювання, яке призвело до смерті, з проходженням військової служби, але не встановила, що смерть настала внаслідок поранення, отриманого під час захисту Батьківщини.
Що врахував суд
Суд зазначив, що законодавство передбачає різні підстави для призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та членам їхніх сімей. Розмір допомоги залежить від обставин загибелі (смерті) військовослужбовця.
Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 передбачає виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 мільйонів гривень у випадках, визначених цією нормою, зокрема у разі загибелі військовослужбовця, а також у разі його смерті внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні відповідних заходів у період воєнного стану. У випадку смерті внаслідок такого поранення вона має настати не пізніше ніж через один рік після його отримання.
Суд врахував правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких сам факт отримання поранення під час виконання бойового завдання не є достатнім для призначення виплати у розмірі 15 мільйонів гривень. Необхідно встановити причинний зв’язок між таким пораненням та смертю військовослужбовця.
Водночас смерть від захворювання сама по собі не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15 мільйонів гривень, якщо медичними документами підтверджено причинний зв’язок між смертю та пораненням, отриманим за визначених законом обставин.
Висновок суду
Суд встановив, що поранення військовослужбовця було отримане під час виконання бойового завдання та безпосередньо пов’язане із захистом Батьківщини. Водночас належних, допустимих та достатніх доказів того, що саме це поранення спричинило смерть, матеріали справи не містили.
Причиною смерті було визначено серцево-судинне захворювання, яке військово-лікарська комісія пов’язала з проходженням військової служби. Встановлений такий зв’язок не підтверджує причинного зв’язку між смертю та отриманим раніше бойовим пораненням.
Відтак суд дійшов висновку, що передбачених законодавством підстав для призначення членам сім’ї одноразової грошової допомоги саме у розмірі 15 мільйонів гривень не встановлено.
Рішення ще не набрало законної сили та може бути оскаржене відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
