КАС ВС розглянув справу щодо визнання протиправним та скасування протоколу комісії Міноборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги (далі – ОГД) та компенсаційних виплат.
Ключове питання - чи була особа станом на дату смерті військовослужбовця віднесена спеціальним законом до кола осіб, які мають право на призначення та отримання ОГД.
Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) встановлено перелік осіб, які мають право на призначення та отримання ОГД.
Згідно зі ст. 16-1 Закону України №2011-XII (у редакції, чинній на момент смерті військовослужбовця), право на ОГД мають: батьки, один із подружжя (який не одружився вдруге), неповнолітні діти та утриманці загиблого. Утриманцями є члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-XII.
В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 3515-IX було оновлено редакцію вказаної статті і викладено її у наступній редакції, де до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII, належать:
- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
- вдова (вдівець);
- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
- утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"».
Законодавче регулювання спірних правовідносин зазнало змін, у тому числі в частині визначення кола осіб, які мають право на отримання ОГД. У зв`язку з цим для правильного вирішення спору необхідним є визначення, яка саме редакція зазначеної норми підлягає застосуванню у цьому випадку, що, у свою чергу, зумовлює необхідність з`ясування моменту виникнення права на відповідну виплату.
Суд зазначив, що право на отримання ОГД є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) військовослужбовця та виникає саме з моменту настання цієї події.
Отже, саме станом на дату смерті військовослужбовця, яка є моментом виникнення права на відповідну виплату, підлягає визначенню коло осіб, які мають право на отримання ОГД відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII. Зазначене забезпечує принцип правової визначеності, стабільності бюджетних зобов`язань держави таунеможливлює зміну (збільшення або зменшення) суб`єктного складу отримувачів після настання юридичного факту, з яким закон пов`язує виникнення відповідного права.
КАС ВС дійшов висновку про необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про можливість віднесення позивачки до кола отримувачів ОГД шляхом застосування категорії «член сім`ї» у широкому розумінні цього поняття, оскільки фактично призводять до розширення визначеного Законом № 2011-XII переліку осіб. Законодавець у редакції норми, чинній на момент смерті військовослужбовця, встановив вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання спірної виплати, а подальші зміни законодавства, зокрема розширення переліку осіб, які можуть бути віднесені до членів сім`ї військовослужбовця, не мають зворотної дії у часі та не можуть впливати на визначення суб`єктного складу осіб, які набули право на отримання ОГД, якщо таке право виникло до набрання чинності відповідними змінами.
За таких обставин, підстави для визнання оскаржуваного рішення комісії Міноборони України протиправним відсутні, а тому рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова КАС ВС від 12.05.2026 у справі № 280/1098/25 за посиланням.
