Хмельницький апеляційний суд підтвердив законність рішення суду першої інстанції про визнання відсутнім у батька права на одноразову грошову допомогу у зв’язку із загибеллю сина-військовослужбовця.

Апеляційний суд погодився: позивачка довела факт ухилення колишнього чоловіка від виконання батьківських обов`язків щодо утримання сина, тому є підстави для визнання відсутнім у нього права на одноразову грошову допомогу відповідно до пункту 2 статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Це рішення буде підставою для припинення виплати призначеної йому допомоги.

Звертаючись із позовом до суду, мати військовослужбовця пояснила, що після загибелі сина на фронті комісія Міністерства оборони України призначила одноразову грошову допомогу їй (матері), дружині та батькові загиблого у рівних частках. На її переконання, батько не мав права на ці гроші, оскільки ухилявся від виконання обов`язку щодо утримання сина.

За словами позивачки, чоловік не проживав із сім’єю з 1981 року, не брав участі у вихованні сина та у 1995 році був засуджений за ухилення від сплати аліментів на його утримання. Вироком суду встановлено, що у 1994-1995 роках унаслідок злісного ухилення від сплати аліментів утворилася заборгованість у сумі 1 300 000 карбованців.

Старосинявський районний суд Хмельницької області частково задовольнив позов, визнавши відсутнім у відповідача права на одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю сина-військового.

В апеляційній скарзі чоловік просив скасувати це рішення та відмовити у позові. На його думку, суд неповно з`ясував причини затримки сплати аліментів та неправильно застосував норму матеріального права.

Колегія суддів апеляційного суду відхилила доводи апелянта. Суд зауважив, що вироком від 03.03.1995 року встановлено вину чоловіка саме у злісному ухиленні від сплати аліментів, тому аргументи щодо подальшого погашення заборгованості істотного значення не мають.

Апеляційний суд також звернув увагу, що правовідносини між сторонами у справі щодо права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю сина-військовослужбовця виникли з часу його загибелі і є триваючими.

«Відтак у зв`язку з триваючим характером спірних правовідносин суд першої інстанції правильно застосував норму матеріального права, частину 2 статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII, і обґрунтовано за встановленого факту злісного ухилення відповідача від утримання сина за життя визнав відсутнім у нього права на одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю сина», – констатував апеляційний суд.

З повним текстом постанови апеляційного суду у справі № 684/54/25 можна ознайомитися у ЄДРСР.