Господарський суд міста Києва ухвалою відкрив провадження у справі № 910/4475/19 про банкрутство ПАТ «Златобанк»; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів; ввів процедуру розпорядження майном боржника; призначив розпорядника майна боржника. Ухвала мотивована тим, що ПАТ «Златобанк» не є банком і має ознаки неплатоспроможності.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою апеляційне провадження за апеляційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), Національного банку України (НБУ) та ТОВ «Біпродукт» на ухвалу місцевого господарського суду закрив з тих підстав, що особи, які подали апеляційні скарги, не мають статусу учасника справи про банкрутство у розумінні Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).
Судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС постановою від 16 липня 2020 року оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в частині закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ФГВФО та НБУ скасувала, справу в цій частині передала на розгляд до суду апеляційної інстанції.
При цьому суд касаційної інстанції дійшов правового висновку, зокрема, про те, що особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень) за сукупності таких умов:
– подання до господарського суду письмової заяви з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 1 ст. 45 КУзПБ);
– розгляд господарським судом заяви конкурсного кредитора у попередньому засіданні суду (ч. 6 ст. 23, ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 6 ст. 45, ст. 47 КУзПБ);
– визнання вимог такого кредитора, що формалізується у судовому рішенні господарського суду – ухвалі (ч. 6 ст. 23, ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 6 ст. 45, ст. 47 КУзПБ).
Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв’язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю право заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство – щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно – і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство в розумінні ч. 1 ст. 254 ГПК України.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 16 липня 2020 року у справі № 910/4475/19 можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/90743553.
