Недолучення новим кредитором копії договору відступлення права вимоги до повідомлення про усунення порушень (ст. 35 Закону України "Про іпотеку") не свідчить про істотний дефект такого повідомлення та про прострочення кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 09.02.2026 скасував рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 у справі № 922/3076/25, яким задоволено позовні вимоги про скасування рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, та відмовив у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент набуття відповідачем права вимоги (статусу нового кредитора) вже мало місце прострочення позичальником кредитного зобов`язання у розумінні частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, що унеможливлює надалі простроченому зобов`язанню набути статус непростроченого в порядку частини четвертої цієї ж норми без зміни його умов щодо строків виконання; з матеріалів справи не вбачається доказів того, що третя особа-1 чи позивач намагалися запропонувати виконання основного (кредитного) зобов`язання на користь первісного чи нового кредитора, а ними вчинялися перешкоди у прийнятті такого виконання, що зумовлює безпідставність застосування норм ст. 613 ЦК України; за умовами ст. 517, 527 ЦК України встановлення належності особи кредитора боржником здійснюється саме на етапі прийняття таким кредитором виконання; необхідність надсилання майновому поручителю повідомлення в порядку частини першої ст. 35 ЗУ "Про іпотеку" не пов'язана з необхідністю надсилання разом із таким повідомленням договору про відступлення права вимоги.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 03.06.2026 підтримав позицію суду апеляційної інстанції та сформував такий висновок:
- положення частини другої ст. 517 ЦК України не можуть застосовуватися боржником або майновим поручителем (іпотекодавцем) як безумовна підстава для ухилення від виконання вже простроченого грошового зобов'язання та ігнорування вимоги іпотекодержателя, надісланої в порядку ст. 35 ЗУ "Про іпотеку";
- недолучення новим кредитором копії договору відступлення права вимоги до повідомлення про усунення порушень (ст. 35 ЗУ "Про іпотеку") не свідчить про істотний дефект такого повідомлення, не свідчить про прострочення кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України та не нівелює право кредитора на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо право іпотеки за новим кредитором було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- пасивна поведінка боржника (іпотекодавця), яка полягає у повному ігноруванні вимоги нового кредитора без вчинення зустрічних дій щодо перевірки статусу кредитора (зокрема шляхом звернення з вимогою в порядку ст. 527 ЦК України або перевірки відкритих реєстрів), суперечить принципу добросовісності.
З повним текстом постанови Верховного Суду від 3 червня 2026 року у справі № 922/3076/25 можна ознайомитися за посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/137214277
