Перший апеляційний адміністративний суд розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства на рішення Донецького окружного адміністративного суду за позовом Приватного підприємства до Головного управління ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги та рішення.
За результатами розгляду справи Першим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, в якій зазначено про таке.
Звертаючись до суду з позовом, підприємство зазначило про те, що податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийняті податковим органом під час судового оскарження податкових повідомлень-рішень, а це означає, що ППР не є узгодженими, тому спірні вимога та рішення прийняті неправомірно та підлягають скасуванню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, окружний адміністративний суд дійшов висновку про те, що станом на час вирішення даної справи ППР є чинними, через що у підприємства наявний обов’язок сплачувати грошове зобов’язання, визначене відповідними ППР та визначеними у вимозі про сплату боргу.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, Перший ААС керувався тим, що станом на час прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу сума грошового зобов’язання за ППР була неузгодженою, оскільки судове рішення в іншій адміністративній справі, в рамках якої оскаржувались відповідні ППР, не набрало законної сили.
Таким чином грошове зобов’язання, визначені ППР, не набуло статусу податкового боргу, що виключає право контролюючого органу виносити, та, як наслідок, надсилати платнику податків податкову вимогу, а також приймати рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки право такої застави виникає лише з дня виникнення податкового боргу.
Постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року по справі № 200/9292/20-а.
