Звільняючи особу, котру визнано винуватою у вчиненні корупційного злочину, від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Про це йдеться в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який, розглянувши касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу апеляційного суду щодо особи, засудженої за ч. 2 ст. 191 КК України (привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем) та ч. 1 ст. 366 КК України (внесення службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей). Крім того, ККС ВС призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції, зважаючи на таке.
Згідно з вироком районного суду начальниця відділення поштового зв’язку, яка мала дозвіл працювати за сумісництвом листоношею, будучи службовою особою, привласнила грошові кошти на виплату субсидії на тверде паливо, призначені для іншої особи, та поставила за неї підпис у відповідній відомості. Засуджена отримала покарання у виді 1 року 1 місяця обмеження волі з позбавленням права протягом такого ж строку обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
Апеляційний суд змінив вирок суду першої інстанції: на підставі ст. 75 КК України звільнив особу від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Касаційний суд погодився з доводами прокурора про те, що цей висновок апеляційного суду не ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У примітці до ст. 45 КК України (в редакції від 12 лютого 2015 року, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) визначено, що корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368–369-2. Наступні зміни, внесені до ст. 45 КК України, не містять норм, що покращують становище засудженої та мають зворотну дію в часі щодо неї згідно з ч. 1 ст. 5 КК України.
Детальніше з постановою ККС ВС у справі № 734/631/19 (провадження № 51-2243км20) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/90872661.
