У медіапросторі почастішали випадки критики судової гілки влади та заяви про тотальну недовіру суспільства до судів. Заклики про необхідність чергового реформування лунають від послів «Великої сімки» (G7), Президента України, представників законодавчої та виконавчої влади. Такий тиск на систему в умовах надмірного навантаження та недофінансування впливає не лише на суддів, а й на працівників судів, які щодня мають переборювати критику судів та своєї роботи.
Проблема корупції є загальнонаціональною, боротьба з нею є спільною роботою всього державного апарату. Судова влада є невід’ємною складовою держави, одним з елементів забезпечення її незалежності. Для судів боротьба з корупцією є пріоритетним завданням. Однак важливо пам’ятати, що всі гілки влади взаємопов’язані, взаємодіють і утворюють єдиний державний механізм, тому покладати відповідальність за результати цієї роботи виключно на суди є неприпустимим.
Наголошуємо, що в судовій системі працює близько 30 тисяч осіб – секретарі судових засідань, помічники суддів, судові розпорядники, працівників апаратів судів. Усі вони мають вищу юридичну освіту, більшість – значний досвід роботи, стаж державної служби. Їхня важка щоденна робота переважно не містить корупційних ризиків, виконується чесно та самовіддано, незважаючи на труднощі, зумовлені недофінансуванням. До ВРП щоденно надходять повідомлення судів про брак коштів на виплату заробітної плати.
Вища рада правосуддя підтримує необхідність комплексних та виважених змін у судовій системі, які будуть спрямовані, в тому числі, на боротьбу з корупцією та стосуватимуться:
- удосконалення законодавства, формування Верховним Судом єдиної правозастосовної практики;
- дотримання прав та основоположних свобод людини;
- зменшення навантаження на суди шляхом добору нових суддів;
- забезпечення гідної оплати праці працівникам судів;
- припинення цькування судової системи, гарантування її незалежності.
Крім того, саме на Вищу раду правосуддя покладено вирішення питання обґрунтованості притягнення суддів до відповідальності за корупцію. При розгляді таких та будь-яких інших справ Вища рада правосуддя діє в межах чинного законодавства, її рішення ґрунтуються на засадах та принципах Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини, в тому числі на принципі презумпції невинуватості – особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Нагадаємо, що наприкінці 2020 року Центр Разумкова оприлюднив результати незалежного соціологічного дослідження«Ставлення громадян України до судової системи». Цифри з цього звіту показові –більшість тих, хто звертався до суду, довіряють судам і вважають їхні рішення законними і справедливими. Серед громадян, які мають нещодавній досвід спілкування із судами, переважає довіра до системи правосуддя: судам довіряють 48,0%, не довіряють 41,6%. Ще вищою є довіра цих громадян до місцевих судів, довіру їм висловили більшість опитаних – 54,4%, недовіру – 34,9%.
У звіті також зазначалось, що негативне ставлення до судів та судової системи загалом формується громадянами швидше з політичних міркувань, а не на основі власного досвіду чи інших реальних фактів. Крім того, низький рівень довіри до судів є наслідком вкрай низького рівня довіри до державних органів в цілому.
Формування іміджу судової системи як осередку корупції в країні є неприпустимим. Звинувачення всієї системи, у якій працюють близько 30 тисяч осіб, через поодинокі випадки корупції не сприяє відновленню довіри як до судової гілки влади, так і державної влади в цілому.
Вища рада правосуддя вкотре закликає утримуватися від заяв, які дестабілізують судову систему, підривають авторитет правосуддя та дискредитують державну владу України.
