Протягом 12–16 квітня 2021 року відбувся ІІ Всеукраїнський онлайн-марафон, присвячений новому Кодексу України з процедур банкрутства та новій судовій практиці. У заході взяли участь судді судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Володимир Погребняк, Ніна Ткаченко, Олександр Банасько та Олег Васьковський.
У межах панелі «Державна політика з питань банкрутства» виступив секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Володимир Погребняк.
Він проаналізував питання щодо реалізації державної політики та регулювання у сфері банкрутств, розповів про передумови прийняття Кодексу України з процедур банкрутства, а також співвідношення норм КУзПБ та Господарського процесуального кодексу України.
Як підкреслив Володимир Погребняк, важливою складовою державної політики у сфері банкрутства є підготовка фахівців. Насамперед це стосується арбітражних керуючих та суддів господарських суддів. Говорячи про судову гілку влади, суддя КГС ВС зазначив, що саме в системі господарських судів відбулося поглиблення спеціалізації для розгляду справ, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності, а також для розгляду справ про банкрутство.
«Судді фактично отримали другу фахову освіту. Державою на відповідному рівні, зокрема виконавчою, законодавчою, судовою і професійною спільнотою сприймався абсолютно спокійно той факт, що в господарських судах України» має бути відповідна спеціалізація», – наголосив Володимир Погребняк.
Під час панелі «Судова практика оновленого законодавства про банкрутство» Олександр Банасько розкрив актуальні правові позиції ВС.
Як зазначив доповідач, частиною другою статті 7 КУзПБ передбачено концентрацію розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство всіх майнових спорів за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є (відповідачем чи позивачем) і це вимоги до боржника або його позови про витребування майна, відшкодування шкоди тощо. На відміну від Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», положеннями Кодексу не встановлено жодних винятків щодо спорів, розгляд яких концентрується в межах справи про банкрутство.
З введенням в дію Кодексу Велика Палата ВС у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови ВП ВС від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 у справі № 50/311-б).
Крім того, Олександр Банасько розглянув низку важливих постанов судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС ВС, які мають актуальне значення для юристів-практиків та адвокатів, що спеціалізуються в цій сфері.
Детальніше з презентацією можна ознайомитися за посиланням .
У своєму виступі доповідач проаналізував поняття субсидіарної відповідальності як додаткової відповідальності осіб, які разом із боржником відповідають за його зобов’язаннями у випадках, передбачених, зокрема, КУзПБ: «Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб’єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам. Є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки законодавство не пов’язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності з наявністю вироку в кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їхніх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси та можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом».Суддя КГС ВС Олег Васьковський у межах панелі «Субсидіарна, солідарна відповідальність осіб, контролюючих боржника» детально висвітлив указану тему.
Олег Васьковський також зазначив підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності. Зокрема, приписи частини другої статті 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. Водночас аналіз напрацьованої Верховним Судом практики дає підстави для висновку, що визначене частиною другою статті 61 КУзПБ (частиною п’ятою статті 41 Закону про банкрутство) господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд із боржником у процедурі банкрутства в разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення судами складу такого правопорушення: об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта, суб’єктивної сторони.
Суддя КГС ВС зупинився і на темі солідарної відповідальності, зазначивши, що саме цей новий вид цивільно-правової відповідальності у справах про банкрутство тісно пов’язаний із субсидіарною відповідальністю та, фактично, є наслідком притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки в цьому разі в силу спеціального припису Кодексу України з процедур банкрутства відповідальні особи притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення.
Детальніше з презентацією можна ознайомитися за посиланням .
У межах панелі «Банкрутство громадян: перший досвід та труднощі в реалізації процедур» суддя КГС ВС Ніна Ткаченко поділилася з учасниками новелами законодавства з процедур банкрутства.
Під час виступу суддя КГС ВС проаналізувала зміни, що відбулися в законодавстві з ухваленням Кодексу України з процедур банкрутства, який уведено в дію з 21.10.2019.
Як зазначила заступник секретаря судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС ВС Ніна Ткаченко, ухвалений законодавцем КУзПБ містить новелу, яка поширена майже у всіх міжнародних практиках – банкрутство фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, при цьому провадження у справі про неплатоспроможність боржника – фізичної особи або фізичної особи – підприємця може бути відкрито судом лише за заявою боржника. І якщо Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачав можливість порушення справи про банкрутство фізичних осіб за боргами, які виникли лише при здійсненні підприємницької діяльності, то КУзПБ таких обмежень не містить.
Ніна Ткаченко також звернула увагу, що таке нововведення у законодавстві, як банкрутство фізичної особи, насамперед направлене на те, щоб у легальний спосіб на законних підставах допомогти фізичній особі впоратися з фінансовими труднощами, оскільки у зв’язку зі складною економічною ситуацією в країні значна кількість людей потрапила в становище неспроможності сплатити свої борги, зокрема з кредитних зобов’язань, у тому числі валютних. Водночас суддя КГС ВС наголосила, що банкрутство фізичної особи, що передбачене КУзПБ, – це не тотальне прощення боргів, а спрямоване лише на добросовісних боржників.
