Секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський і суддя ВС у КГС Володимир Погребняк взяли участь в онлайн-консультації у форматі круглого столу на тему «Запровадження спрощеної процедури банкрутства для мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП) в контексті євроінтеграції», метою якої стало обговорення шляхів комплексного дослідження неплатоспроможності ММСП для приведення законодавчої та інституційної бази в цій частині у відповідність до законодавства і права ЄС.
Учасники обговорили методологічні аспекти дослідження, зокрема визначення чітких критеріїв для ідентифікації ММСП у справах про банкрутство, оптимальні шляхи проведення опитування представників таких підприємств (або арбітражних керуючих у ліквідаційній процедурі) щодо причин їх фінансової неспроможності. Також увагу приділили необхідності отримання релевантної статистичної інформації від державних органів та банківського сектору для глибокого аналізу ситуації. Ключовим блоком обговорення стало питання щодо сутності та необхідності запровадження саме спрощеної процедури банкрутства для ММСП: які конкретні етапи чинних процедур (розпорядження майном, санація, ліквідація) потребують спрощення чи виключення, які основні елементи має містити нова процедура, які докази необхідні для її ініціювання, як забезпечити доступність інструментів банкрутства та послуг фахівців для ММСП, які запобіжники потрібні для уникнення зловживань і якими мають бути оптимальні строки її тривалості. Окремо учасники дискутували про необхідність внесення змін до КУзПБ щодо запровадження спрощеної процедури банкрутства для ММСП.
Під час діалогу Олег Васьковський порушив питання щодо самої концепції «спрощеної процедури». Він наголосив на необхідності чітко визначити, що саме мається на увазі під цим терміном: чи йдеться виключно про прискорену ліквідацію, чи про процедуру, яка може містити елементи санації, певні пільги для відновлення платоспроможності?
Секретар профільної судової палати КГС ВС зауважив, що чинний Кодекс передбачає три судові процедури: розпорядження майном, санацію та ліквідацію. Тому ключовим є розуміння мети запропонованого спрощення: «ліквідувати чим швидше» чи «надати пільгу для відновлення»? Суддя наголосив, що від відповіді на це запитання залежить конструкція майбутнього механізму та його місце в КУзПБ.
Суддя також нагадав, що процедура банкрутства може потребувати значних витрат і її відкриття зазвичай залежить від наявності фінансування, що є окремою проблемою, особливо у випадку «покинутих» підприємств, де відсутні активи та кошти на оплату роботи арбітражного керуючого. Насамкінець Олег Васьковський наголосив на важливості ґрунтовного аналізу перед імплементацією будь-яких новел у законодавство про банкрутство.
Торкаючись питання щодо збору статистичної інформації, Володимир Погребняк зауважив, що Міністерство юстиції України вже володіє значним обсягом даних завдяки адмініструванню реєстрів. Він зауважив, що до ВС доходить лише незначна частина справ про банкрутство (близько 5–10 % проваджень), тому для отримання комплексного аналізу необхідно залучати дані не лише від Державної служби статистики України та Державної податкової служби України, але й від Державної судової адміністрації України.
Онлайн-консультація продемонструвала складність завдання та наявність різних підходів до його вирішення. Дискусія підкреслила необхідність ґрунтовного аналізу реальних потреб ММСП, чіткого визначення мети і параметрів майбутньої спрощеної процедури банкрутства перед внесенням змін до законодавства.
У консультації також взяли участь представники проєкту ЄС «Право-Justice», апеляційних і місцевих господарських судів, Міністерства економіки України, Державної податкової служби України, Національного банку України, Незалежної асоціації банків України, Національної асоціації арбітражних керуючих України та міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.
Захід організовано Директоратом правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України на виконання Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року та Плану України (Ukraine Facility).
