ОСББ звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору оренди приміщення до власника цього приміщення та орендарів, які є фізичними особами.
Господарський суд ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, відмовив у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України (заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства).
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Коло господарських спорів, в яких стороною може бути фізична особа, законом обмежене.
Позивач доводить, що передача відповідачем в оренду належного йому на праві власності нежитлового приміщення відповідачам для ведення підприємницької діяльності суперечить інтересам інших власників приміщень. Отже, ним заявлені вимоги на захист прав співвласників багатоквартирного будинку, тобто захисту житлових прав останніх. Наведене підтверджується і рішенням загальних зборів ОСББ, яким у будинку та на прибудинковій території заборонено використання нежитлових і допоміжних приміщень у певних підприємницьких цілях.
Спір про визнання недійсним договору оренди майна, належного на праві власності співвласнику багатоквартирного будинку, не є спором про діяльність та управління юридичною особою, навіть враховуючи, що саме вона є позивачем у справі.
Таким чином, оскільки позовні вимоги не стосуються питань створення, діяльності, управління або припинення діяльності ОСББ (п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України), цей спір не є спором, який випливає з корпоративних відносин.
За таких обставин колегія суддів погодилася з висновком судів попередніх інстанцій, що поданий спір не належить до числа спорів відповідно до ст. 20 ГПК України, в яких стороною може бути фізична особа.
Постанова КГС ВС у справі № 910/872/21.
