Член Вищої ради правосуддя, Секретар Третьої Дисциплінарної палати Лариса Швецова поділилася власними знаннями та досвідом роботи на посадах судді та члена ВРП під час зустрічі зі студентами першого курсу юридичного факультету Національного авіаційного університету, що відбулася 8 грудня 2021 року у онлайн-форматі.
Зустріч організована в межах Меморандуму про співробітництвоВищої ради правосуддя та Національного авіаційного університету, який передбачає двосторонню співпрацю у сфері аналізу законодавства, проведення наукових та науково-практичних заходів, методичної та методологічної підтримки.
Лариса Швецова розповіла про основні етапи ухвалення профільного законодавства, про повноваження, віхи реформування та основні функції Вищої ради правосуддя. Вона наголосила, що діяльність Ради як конституційного органу ґрунтується насамперед на засадах відповідальності та підзвітності перед суспільством.
Л.Швецова зазначила, що з лютого 2017 року по серпень 2021 року ВРП розглянула більше 65 тисяч скарг, які здебільшого надходили від фізичних осіб та зводилися до дублювання апеляційних чи касаційних скарг або незгоди із судовим рішенням, також значна частина скарг стосувалася порушення строків розгляду справ.
«За цей період до дисциплінарної відповідальності притягнуто лише 1% суддів від загальної кількості, щодо яких Рада розглянула скарги», – акцентувала Л.Швецова.
За її словами, найчастіше до суддів застосовувалося дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Під час оскарження рішень ВРП про звільнення судді Велика Палата Верховного Суду в більшості випадків залишала їх без змін, що свідчить про обґрунтованість та якість таких рішень.
Як зазначила Л.Швецова, після набрання чинності Законом України № 1635-ІХ (5 серпня 2021 року), ВРП не здійснює розгляд дисциплінарних справ, оскільки за новими нормами повноваження Ради щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді реалізує служба дисциплінарних інспекторів ВРП, яка наразі ще не сформована.
«Після законодавчих змін ВРП не має повноважень щодо розгляду дисциплінарних скарг. Члени ВРП не мають права самостійно проводити перевірки та приймати рішення щодо притягнення до відповідальності або відмову у притягненні до відповідальності суддів», – зауважила Л.Швецова.
Відповідаючи на запитання студентів, Л.Швецова зауважила, що постійні реформи судової влади не сприяють її стабільності. На її переконання, після проведення судової реформи у 2016 році повинно пройти не менше десяти років для усвідомлення її переваг та недоліків. Тільки після ґрунтовного аналізу усіх показників, на що необхідний значний часовий проміжок, можна обговорювати запровадження нових змін у судовій владі.
